Біографія Нестора Літописця
Нестор Літописець (бл. 1056—1114), чернець Києво-Печерського монастиря, увійшов в історію як автор знаменитого твору “Повість временних літ” пам’ятника давньоруської літератури та слов’янської культури. Православна церква високо оцінила заслуги Нестора, зарахувавши його до святих. Біографія Нестора Літописця (коротко) буде цікавою та корисною для дітей, учнів 4 класу.
Юні роки
Щоб знайти відповідь на питання “Хто такий Нестор Літописець?”, необхідно відстежити біографію історичного персонажа. На жаль, він жив у ті далекі часи, про які нині відомо небагато. Велику роль відіграв той факт, що Нестор, як істинний монах, вів відокремлений спосіб життя.
Імовірно, Нестор народився 1056 року, на Білому Озері. Мабуть, його сім’я була досить заможною, оскільки хлопчик здобув гідну освіту, що на ті часи було ознакою особливого соціального статусу та достатку.
Києво-Печерський монастир
У віці сімнадцяти років юнак прийшов до Києво-Печерського монастиря, щоб пройти випробування послухом. Побут у цьому монастирі ґрунтувався на найсуворішій помірності. Послушникам належала найскромніша їжа – хліб та вода. Нерідко практикувалося добровільне голодування, і весь вільний час приділялося молитвам та думкам про Господа.
Згодом Нестор прийняв постриг, і став ченцем. У стінах монастиря він займався літописом, і це заняття стало справою всього його життя.
Літописи
Нестору приписують авторство як мінімум трьох творів, серед яких найзначнішим з історичної та культурної точки зору є “Повість временних літ”, в якій охоплюється великий часовий проміжок — з біблійних часів до 1117 року. Нестор пояснює, звідки народилися — Німці, руси, варяги і як з’явилися давньоруські міста, визначає життя російських князів. Велике місце у літописі відведено темі християнства.
Другий літопис Нестора називається “Читання про житті та про погублення блаженну страстотерпцю Бориса та Гліба”, або “Житіє Бориса та Гліба”.
Борис та Гліб були синами князя Володимира, яким судилося померти від руки зведеного брата Святополка. Будучи глибокими віруючими людьми, брати зі смиренністю прийняли мученицьку смерть від жорстокого родича, який боровся за одноосібну владу.
Третій літопис Нестора – “Житіє преподобного отця нашого Феодосія, ігумена Печерського”, або просто “Житіє Феодосія Печерського” частково збереглося до наших днів. У ній розповідається про життєвий шлях Феодосія, починаючи від народження до самої смерті.
Пам’ять
Нестор прожив довге благочестиве життя, залишивши вагомий слід історії. Після смерті літописця було поховано в печерах Києво-Печерського монастиря, а надалі канонізовано Російською православною церквою в лику преподобних. Крім того, Нестор входить до списку святих Римо-Католицької Церкви. День пам’яті ченця відзначається 9 листопада.
Пам’ятники Нестору Літописця знаходяться у Києві, Володимирі, Борисполі. У рідній обителі святого зведено два храми імені преподобного.