Микола Ілліч Толстой (1794-1837 рр.) – граф, російський офіцер, представник великого дворянського роду Толстих. Батько письменника Льва Толстого, чий образ був увічнений ним у творах «Війна і мир» (Ростов), «Дитинство» та «Отроцтво» (батько Ніколеньки). Коротка біографія Миколи Ілліча Толстого багата цікавими фактами та подіями.
Дитячі та юні роки
Микола Толстой народився 26 червня 1794 року у патріархальному дворянському сімействі. Ілля Андрійович Толстой, казанський губернатор, та Пелагея Миколаївна виховували чотирьох дітей: Ніколеньку, Олександру, Іллю та Пелагею. Коли в ранньому віці помер болісний горбатий Ілля, Микола став єдиним спадкоємцем, і батько впритул зайнявся його майбутнім. Він визначив шестирічного сина на цивільну службу, і вже до шістнадцяти років Микола служив у чині колезького реєстратора, перейшовши з часом у статус губернського секретаря. Однак така стрімка кар’єра на цивільній службі була перервана початком Вітчизняної війни 1812 року.
Кар’єра та військова служба
У віці сімнадцяти років Микола Толстой, незважаючи на відчайдушний опір сім’ї, перейшов на військову службу і в червні 1812 був зарахований корнетом до 3-го Українського козачого полку, а невдовзі переведений до Іркутського гусарського полку.
Війна виявилася великим потрясінням для юнака, який уперше покинув батьківський будинок. Толстой брав участь у найважливіших битвах війни 1812, закордонних походах. Характеристика молодого корнета була чудовою: за виявлену відвагу в битвах він був нагороджений орденом Св. Володимира 4-го ступеня з бантом і чином штабс-ротмістра.
У 1814 році Микола Толстой був узятий французами в полон, і опинився на волі лише після закінчення антинаполеонівської кампанії. Після повернення на батьківщину був призначений ад’ютантом до генерал-лейтенанта А. І. Горчакова. Вийшов у відставку 1824 року в чині полковника.
Особисте життя
Після смерті батька в 1820 році Микола Ілліч виявився єдиним годувальником, під опікою якого залишилися мати і сестри. Він перевіз їх до Москви і, щоб якось покрити численні борги батька, влаштувався на службу до військово-сирітського відділення Московського комендантського управління. Однак незабаром він зрозумів, що виправити фінансовий стан сім’ї, що похитнувся, допоможе лише вигідне одруження.
1822 року Микола Ілліч зв’язав себе узами шлюбу з представницею роду Волконських, княжною Марією Миколаївною. Наречена була старша Толстого на чотири роки і багато поступалася йому у зовнішній красі. Однак вона спромоглася забезпечити спокійну, комфортну обстановку в будинку, і Микола Ілліч, хоч і не любив дружину палкою пристрастю, але дуже цінував і поважав її.
Відчувши всі принади життя в молодості, Толстой, обзавівшись сім’єю, заспокоївся і зайнявся господарством. Серед багатого посагу Марії Миколаївни був маєток «Ясна галявина», куди молодята переїхали відразу після вінчання. Саме там і з’явилися на світ їхні діти: Микола, Сергій, Дмитро, Лев та Марія.
Народження доньки завдало нищівного удару по здоров’ю Марії Миколаївни, яка невдовзі померла. Згодом Микола Ілліч, що залишився один із п’ятьма дітьми, зробив пропозицію своїй троюрідній сестрі Тетяні Єргольській, в яку був закоханий у юності. Вона відмовила графові, але пообіцяла дбати про маленьких дітей, які залишилися без матері. Єргольська виконала свою обіцянку і навіть після смерті Толстого продовжувала займатися вихованням сироток.
Останні роки життя
Наприкінці життєвого шляху графу Толстому вдалося виправити свої справи: він повністю розрахувався з батьківськими боргами і значно зміцнив своє матеріальне становище. Він купив кілька сіл і розпочав будівництво кам’яної церкви.
Помер Микола Ілліч 21 червня 1837 зовсім несподівано, під час роз’їзду у справах. Причиною смерті став апоплексичний удар через різкий тиск.