Біографія Макса Вебера
Макс Вебер (1864-1920 рр.) – Видатний політолог, соціолог і економіст, який вплинув на розвиток багатьох наук. Також був філософом, політиком та істориком. Вебер написав багато праць, які мали великий вплив на суспільство XIX століття. Крім того, він привніс багато нового в таку науку, як соціологія, і по суті був одним із її основоположників.
Ранні роки та навчання
Справжнє ім’я Макса Вебера, біографія якого наповнена дослідженнями та подорожами, — Максиміліан Карл Еміль Вебер. Народився він у сім’ї політика та громадського діяча 21 квітня 1864 року. Син згодом перейняв любов батька до політичної та суспільної діяльності. Він рано перейнявся розмовами, які велися вдома, і в підлітковому віці вже прочитав усю бібліотеку батька.
Макс Вебер розпочав навчання в Гейдельберзькому університеті на юридичному факультеті в 1882 році, потім був переведений до Берлінського університету. Паралельно із навчанням Вебер працював молодшим адвокатом. У 1889 отримав ступінь доктора юридичних наук. Захистивши кілька історико-правових дисертацій, він почав викладати спочатку у Фрайбурзі (з 1894 р.), потім у Гейдельберзькому університеті та обіймав цю посаду до 1903 року.
Соціологія та політика
Макс Вебер, біографія якого тісно пов’язана з суспільними науками, був прихильником соціальної політики, яка по суті розглядала вчення про економічну науку як інструмент, що дозволяє вирішувати різноманітні проблеми в соціумі. Крім того, Вебер цікавився політикою: 1888 року приєднався до Союзу соціальної політики, вступив до лівоцентристської організації «Євангелічний соціальний конгрес».
Вперше Макс Вебер заявив про себе як про соціолога в 1890 році, ставши автором доповіді Союзу соціальної політики на тему «польського питання».
Під час викладання в Гейдельберзькому університеті вчений зібрав навколо себе коло однодумців. Серед них були такі визначні уми, як Марк Блок, Вернер Зомбарт, Роберт Міхельс та інші. Вивчаючи історію правничий та економіку, Вебер запропонував розглядати ці науки у межах соціології. Незабаром він запропонував нову концепцію — соціологія, що розуміє, де зроблено акцент на розумінні цілей і сенсу соціальної дії.
Культура та релігія
Після того як помер батько Вебера в 1897, той важко переживав цю втрату: вони посварилися і так і не змогли помиритися. Переживаючи втрату, Макс Вебер написав працю, яку називали «Протестантська етика і дух капіталізму». Він був присвячений темам культури та релігії.
Крім того, творчість вченого зачіпала і психологію. Смерть батька серйозно вплинула на його психічний стан, який він описав пізніше у своїх працях. Проте його дружина їх знищила, оскільки побоялася, що через них заборонять решту робіт чоловіка.
Заснування спільнот
У 1909 році вчений залишив співтовариство «Союз соціальної політики» і заснував своє: Німецька соціологічна асоціація була покликана вирішувати питання, з якими, на думку Вебера, не справлялася минула. Вивчаючи коротку біографію Макса Вебера, важливо згадати, що він створив цю асоціацію не одноосібно, а за допомогою своїх товаришів: Георга Зіммеля, Вернера Зомбарта та Рудольфа Голдшида.
Трохи пізніше він її покинув і спробував заснувати власну політичну партію, проте ця витівка не увінчалася успіхом. Основною ідеєю, яку він хотів втілити у життя, було об’єднання лібералів та соціал-демократів.
Особисте життя
Вебер був одружений одного разу. Дружиною стала його далека родичка – Маріанна Шнітгер, яка була так само пристрасно захоплена наукою, як і її чоловік. Ходило багато чуток про те, що подружжя не веде повноцінного подружнього життя, і між ними тільки платонічні відносини. Цікаво, що дітей у них не було.
Смерть
Під кінець життя Вебер знову повернувся до викладання та видав кілька книг. Але не всі його погляди були прийняті схвально. Незабаром учений захворів на Іспанський грип, який ускладнився пневмонією. Це спричинило смерть вченого. Макс Вебер помер 14 червня 1920 року.