Біографія Лжедмитрій 1
Лжедмитрій 1 (XVI століття-1606) – перший з декількох самозванців, який видавав себе за дивом молодшого сина Івана IV Грозного, царевича Дмитра, що врятувався. Особистість людини, яка очолила російський престол у 1605-1606 рр.., Досі залишається до кінця нерозгаданою. У короткій біографії Лжедмитрія 1 чимало темних плям, і ніхто не може точно сказати, ким насправді був цей загадковий чоловік.
Смерть царевича
Поява Лжедмитрія Першого в анналах історії російської держави безпосередньо пов’язана зі смертю маленького царевича Дмитра, який помер у восьмирічному віці за нез’ясованих обставин. Офіційною версією його смерті став нещасний випадок – невдале падіння на ніж під час гри в “тичку” (кидання ножа в землю).
Однак у народі не сумнівалися, що смерті спадкоємця був причетний Борис Годунов і Василь Шуйський. Крім того, серед простого люду ходили затяті чутки про те, що царевич чудовим чином врятувався, що й послужило основою для появи незабаром першого Лжедмитрія.
Цими чутками вирішив скористатися самозванець, який оголосив себе сином царя Івана Грозного, законним спадкоємцем царського престолу. Походження цієї людини досі залишається загадкою. Існує кілька версій щодо того, хто ж займав трон у роки правління Лжедмитрія 1.
Григорій Отреп’єв
Одним із головних кандидатів на цю роль став Григорій Отреп’єв – син галицького боярина, який у дитинстві був холопом у домі Романових. Коли Григорій подорослішав, він постригся в ченці, почав блукати по монастирях. На користь цієї версії говорить несподівана втеча Григорія зі святої обителі в той період, коли з’явилася перша згадка про похід Лжедмитрія. Крім того, Григорій Отреп’єв не приховував свого інтересу до історії смерті царевича, старанно вивчав етикет придворного життя.
Незаконний син Стефана Баторія
За іншою версією Лжедмитрієм 1 міг стати незаконнонароджений син польського короля Стефана Баторія. На користь цієї теорії говорить чудове володіння самозванцем усіма необхідними атрибутами життя найвищої знаті. Так, Лжедмитрій чудово володів холодною зброєю, стріляниною, верховою їздою, танцями, і при цьому вільно говорив польською мовою. Проти цієї гіпотези говорить заява самого Стефана Баторія про те, що в нього ніколи не було дітей, а також потяг “польського” Лжедмитрія до православ’я, а не до католицької віри, що було б логічніше.
Справжній Дмитро
Не виключається істориками і версія про те, що Лжедмитрієм і справді був син Іоанна Грозного, якого свого часу таємно вивезли до Польщі. Вона заснована на тому, що одночасно з звісткою про смерть царевича безвісти зник його ровесник Істомін, якого, за чутками, вбили замість Дмитра. Як додатковий аргумент наводиться той факт, що мати царевича, цариця Марфа, ніколи не служила в церкві заупокійну службу за померлим сином.
Правління Лжедмитрія 1
В 1604 Лжедмитрій Перший організував похід на Москву, в ході якого багато людей повірили в його існування і всіляко його підтримували. У столицю він прибув після смерті Бориса Годунова та її сина, і зійшов російський престол.
Правил Лжедмитрій зовсім небагато, з 1(11) червня 1605 року по 17(27) травня 1606 року. Найголовніше, що він встиг зробити за цей період – щедро обдарувати милістю дворян та простих селян. Він повернув із заслання всіх тих, хто був засланий його попередниками, підняв зарплату військовослужбовцям, збільшив земельні наділи поміщикам, а селянам дозволив міняти поміщика, якщо той не в змозі їх прогодувати. При цьому Лжедмитрій не виконав обіцянку, дану полякам в обмін на підтримку – не віддав їм частину російських міст, і не ввів на Русі католицтво.
Політика, заснована на милосерді, стала важливою помилкою Лжедмитрія 1: скарбниця швидко спустіла, і ті, хто ще вчора підтримував самозванця, стали його ворогами. Якщо коротко, протягом правління Лжедмитрія 1 проти нього було здійснено кілька змов і близько десятка замахів.
17 травня 1606 року правитель став жертвою чергового бунту, організованого Василем Шуйським. Його тіло було спалено, а порох змішаний з порохом. Останки Лжедмитрія 1 були заправлені в гармату і полетіли у бік Польщі – туди, звідки з’явився самозванець. Це був єдиний в історії постріл, зроблений Цар-Гарматою.