Біографія Леннокса Льюїса
Леннокс Льюїс (Леннокс Клаудіс Льюїс) (1965) – британо-канадський боксер, народився в Лондоні, Англія. Батьки Льюїса були родом із Ямайки. Дитинство Леннокса Льюїса було важким. Слідом за матір’ю він переїхав до Канади у віці 12 років.
Зайнявшись боксом, він став світовим чемпіоном у віці 17 років. А у 1984, 1988 роках спортсмен представляв Канаду на олімпійських іграх. У 1988 році Льюїс отримав золото у категорії важкої ваги, вийшовши на ринг проти Ріддіка Боу.
Переїхавши до Англії, спортсмен почав займатися професійним боксом. У 1993 році Льюїсу було надано звання чемпіона за версією Всесвітньої боксерської ради (WBC). Титул до Леннокса перейшов від Боу. 1994 року Льюїс втратив звання, але трьома роками пізніше знову повернув собі титул чемпіона. У листопаді 1999 у поєдинку проти Евандера Холіфілда Льюїс здобув перемогу, а також звання чемпіона за версією WBC у важкій вазі. За кілька місяців до цього бою (у березні 1999) Льюїс та Холіфілд провели бій у нічию.
У квітні 2001 року Леннокс програв бій Хасім Рахман. Але в листопаді цього року повернув собі звання чемпіона в повторному бою з Рахманом. У 2002 році пройшов вдалий бій із Майком Тайсоном. Льюїс нокаутував Тайсона у 8-му раунді. Отже, Леннокс Льюїс зберіг світовий титул чемпіона до свого виходу зі спорту 2004 року.