Біографія княгині Ольги
Княгиня Ольга (близько 893-920 – 969 рр.) – дружина великого князя Ігоря Рюриковича, мати князя Святослава Ігоровича. Одна з центральних жіночих постатей Стародавньої Русі. Увійшла в історію як перша правителька Давньоруської держави, яка прийняла християнство. Коротка біографія княгині Ольги, в якій зібрані цікаві факти, буде корисна для дітей 4 класу.
Дитинство і юність
Точна дата народження Ольги невідома, і історики досі не дійшли єдиної думки щодо цього питання. Майбутня правителька Київської Русі з’явилася на світ між 893 і 920 роками.
Батьківщиною Ольги вважається село Вибути, що на Псковських землях. Її батьки були людьми незнатного роду, і, швидше за все, мали варязьке походження — це вказує ім’я майбутньої княгині.
У «Повісті минулих літ» зазначається, що у 903 році Віщий Олег одружив Ігоря Рюриковича, який став самостійно правити з 912 року, на Ользі. На той час вік майбутньої княгині не перевищував 12 років.
Початок правління
Ігор та Ольга жили у мирі та злагоді доти, доки у 945 році Ігор Рюрикович не піддався вмовлянням дружини зібрати данину з древлян. Проте кількість зібраної данини не задовольнила князя. Відпустивши більшу частину дружини, він знову попрямував до древлянських земель за наживою.
Повторне збирання данини розгнівало древлян, які вбили Ігоря Рюриковича. На той момент єдиному синові та спадкоємцю Ігоря, Святославу, було всього три роки, і правління перейшло до рук Ольги. Дружина вбитого Ігоря визнала за його вдову владу, повністю підкорившись їй.
Відповідно до традицій стародавніх слов’ян, переможець мав повне право робити з сім’єю та майном переможеного, що завгодно. Деревляни поспішили скористатися цим правом і направили до Києва своїх послів, які мали схилити Ольгу до шлюбу з древлянським князем.
Проте Ольга не мала наміру підкорятися вбивцям свого чоловіка. Якщо, коротко, найважливіше, що вона зробила, — жорстоко помстилася древлянам за смерть Ігоря Рюриковича. Княгиня живцем закопала послів, наступних сватів вона спалила живцем у лазні. Пізніше вона з дружиною приїхала до древлян, щоб упорати тризну на могилі чоловіка. Під час обряду Ольга обпила древлян і наказала дружинникам зарубати їх. У результаті було вбито близько п’яти тисяч древлянських воїнів. У 946 році Ольга, зібравши велике військо, пішла відкритою війною на древлянські землі. Їй вдалося захопити столицю та повністю підкорити собі древлян.
Реформи княгині Ольги
Коли Святослав виріс, він більшу частину часу проводив у військових походах, тоді як його мати безперешкодно правила державою. Вона провела багато важливих реформ, спрямованих на зміцнення та процвітання Русі.
Насамперед, княгиня створила центри торгівлі та обміну, завдяки яким спростилася процедура збору податків. Кожному князівству вона встановила точний розмір податків, періодичність та дату їх виплат. Такий спосіб збору данини отримав назву «полюддя».
Завдяки зусиллям Ольги на Русі почало зароджуватися кам’яне будівництво. Першими кам’яними спорудами стали заміський будинок Ольги та міський палац.
Хрещення Ольги
Портрет Ольги буде не повним, якщо не згадати про те, що в 955 році вона добровільно прийняла християнство і хрестилася. Обряд відбувався у Константинополі, де княгиню особисто хрестив візантійський імператор Костянтин ІІ. Під час хрещення вона отримала ім’я Олена.
Княгиня повернулася до Києва з церковними книгами та іконами. Незважаючи на те, що син Святослав та дружина навідріз відмовилися від хрещення, Ольга стала по мірі сил поширювати християнство на Русі: будувала храми, знищувала язичницькі символи, хрестила всіх бажаючих.
У 1547 році Ольга зарахована до лику святої рівноапостольної. Такої честі удостоїлися лише п’ять святих жінок у християнській історії.