Іоанн IV Васильович (Іван Грозний) (1530-1584) – великий князь московський і всієї Русі, перший російський цар. Провів реформу з централізації Русі, упорядкував військову систему, розширив межі держави. Його особистість та результати правління були суперечливими.
Дитинство. Початок царювання
Іван Васильович Грозний народився 25 серпня 1530 року у селі Коломенське під Москвою. У 1533 помер його батько, великий князь Василь III (Рюрикович). 1538 року з життя пішла мати Івана Васильовича, княгиня Олена Глинська (литовська князівна).
Дитинство майбутнього царя пройшло в обстановці палацових інтриг, боротьби за владу, переворотів між ворогуючими боярськими пологами Бєльських та Шуйських.
У 1547 була проведена церемонія урочистого вінчання на царство великого князя Івана IV в Успенському соборі московського Кремля. На той момент його титул перекладали як «імператор», що ставило Грозного нарівні з імператором Священної Римської імперії.
Справи внутрішньої політики царю допомагали вести радники Вибраної ради, куди входили митрополит Макарій, А. Ф. Адашев, А. М. Курбський, протопоп Сильвестр.
Внутрішня політика
В 1549 Іван Васильович скликав перший Земський собор, на якому були присутні всі верстви населення крім кріпаків, і вирішувалися політичні, адміністративні, економічні питання. З кінця 40-х років цар провів низку реформ: земську, військову, губну, знакову.
У 1550 року було прийнято «Судебник» Івана IV, у якому селянським громадам надавалося право самоврядування, наведення порядку, розкладання податей. В 1551 цар скликав Стоглавий собор, результатом якого стало прийняття збірки рішень про церковне життя – «Стоглава». У 1555-1556 роках було скасовано систему «годувань» і прийнято «Положення про службу», яке дозволило сформувати нову структуру армії.
В 1565 Іван Грозний, біографія якого вже говорила за нього як за великого монарха, ввів особливу форму правління – опричнину, спрямовану на зміцнення самодержавства. У 1572 опричнина була розпущена.
Зовнішня політика
У зовнішній політиці Іван IV тримав курс розширення територій Сході, оволодіння берегами Балтійського моря заході і доведення остаточно боротьби з наступниками Золотої Орди.
Грозний робив значні військові походи, у яких у 1547–1552 роках до російських територій було приєднано Казанське ханство, 1556 року – Астраханське ханство, землі Приуралля і Поволжя. У 1555-1557 роках у залежність Івана IV потрапили сибірський хан Едігер та Велика ногайська орда. 1556 року російські війська зруйнували столицю Золотої Орди Сарай-Бату.
У 1554–1557 роках війська Грозного здобули перемогу у війні зі Швецією, яку розпочав шведський король Густав I. У 1558–1583 роках війська Грозного зазнали невдачі у Лівонській війні. У цей час Іван IV зі змінним успіхом вів війни з Кримським ханством.
Цар Іван Грозний помер 18 березня 1584 року у Москві. Поховали великого імператора в Архангельському соборі Московського Кремля.
Цікаві факти
Іван Грозний був одним з найосвіченіших персоналій свого часу, мав богословську ерудицію і феноменальну пам’ять. Він створив численні послання (зокрема князю Курбському), деякі церковні твори.
Іван IV активно розвивав торговельні та політичні зв’язки з Нідерландами, Кабардою, Англією, Кахетинським царством, Бухарським ханством.
У 1569 цар, підозрюючи, що Новгород збирається перейти до Литви, особисто влаштував погром, відомий як придушення Новгородського заколоту, під час якого були розграбовані всі міста по дорозі від Москви до Новгорода.
Коротка біографія Івана Грозного була б неповною без згадки про його круту вдачу. Цар часто влаштовував масові репресії та криваві розправи, за що й отримав у народі прізвисько «Грозний». У 1582 р. від смертельних побоїв царя загинув його син.