Біографія Івана Франка
Іван Якович Франко (1856-1916) український письменник, науковець, політичний діяч.
Закінчивши школу, навчався у гімназії, попутно працював, щоб забезпечити собі життя після смерті батьків. Вища освіта в біографії Івана Франка була розпочата 1875 року в університеті Львова. Там приєднався до «москвофільської партії».
У 1877 році був заарештований, 9 місяців провів у ув’язненні, так і не зміг вивчитися в університеті. Надалі біографії Франко ще двічі перебував під арештом – у 1880, 1889.
Під час ув’язнення зібрав значний матеріал своїх творів. У душі письменника розгорівся вогонь боротьби з несправедливістю, який знайшов свій відбиток у його романах. З 1885 по 1887 р. Франко працював головним редактором видання «Зоря». Велику популярність серед народу набули його збірки «З вершин і низин», повість «Місія», «Чума».
Також біографія Івана Франка відома як активного громадського, політичного діяча. Разом із Павликом він організував партію суворих демократів – російсько-українську радикальну партію, довгий час публікував видання «Народ». У 1893 році вийшла лірична збірка Франка «Зів’яле листя». Приблизно з того року знову присвячує себе навчанню.
За дослідження про Міцкевича Івану Франку заборонили друкуватись у Польщі. Ставши співпрацювати із суспільством Шевченка, Франко почав працювати редактором «Літературно-Наукового Вістника». З того часу видав багато вчених творів. Помер великий український письменник у 1916 році у злиднях.