Ірина Юріївна Розанова (1961) – актриса театру та кіно, заслужена та народна артистка Росії.
Народилася Ірина 22 липня 1961 року у Пензі в акторській сім’ї. Її мати та батько були акторами. Після восьми класів загальної освіти у біографії Розанової відбулося вступ до музичного училища. Там Ірина удосконалювала свою гру на фортепіано. Але присвятити все життя музиці не наважилася.
Ще в дитинстві Ірина Розанова у своїй біографії виявляла схильність до театру та акторської справи. Її перший театральний досвід було отримано у шестирічному віці. Тоді дівчинка, не звернувшись за допомогою до батьків, сама вивчила роль постановки «Дженні Герхард», і прийшла з пропозицією виступити на сцені до директора. А подорослішавши, вирушила до Москви. Перша спроба вступити до театрального інституту провалилася, а вдруге Ірині пощастило більше. Вищу освіту Розанова у біографії здобула у Державному інституті театрального мистецтва. Там Ірина навчалася на курсі Оскара Реміза.
Закінчивши навчання, Розанова почала працювати в театрі Маяковського, потім перейшла на запрошення режисера Сергія Женовача до театр-студії «Людина». Разом із ним стала грати у театрі на Малій Бронній. Там Ірина пропрацювала з 1991 до 1998 року.
Перша роль кіно в біографії Ірини Розанової посідає 1985 рік. Дебютним для акторки став фільм “Подруга моя”. 1991 року зіграла роль Валентини у фільмі «Хмара-рай». Головну жіночу роль Ірина з успіхом зіграла у фільмі «Анкор, ще анкор», за яку здобула премію фестивалю «Сузір’я 92» та приз «Золотий Овен». У 1993 році Ірина Розанова була названа найкращою актрисою року, а у 1995 отримала звання заслуженої артистки Росії. Серед інших відомих фільмів 1990-х років за участю Розанової: “Діти понеділка”, “Петербурзькі таємниці”, “Ворошиловський стрілець”. Знімається Розанова і в серіалах: “Саломея”, “Каменська”, “Російські амазонки”, “Лінії долі”, “Пані офіцери”, “Коханка”. Після року роботи в Ленкомі Ірина стала грати в театрі Мосради. А у 2007 році отримала звання народної артистки Росії.