Біографія Інокентій III
Інокентій III (1161–1216 рр.) — граф Сеньї, папа римський з 1198 по 1216 роки. Правління цього глави Католицької церкви увійшло в історію як один із періодів найвищої могутності середньовічної церкви. Інокентій III, біографія якого є яскравим прикладом теократії, був могутнім правителем, який диктував правила гри всій Європі. Пропонуємо ознайомитися з найважливішою і цікавою інформацією про тата, яка буде корисна для дітей середнього та старшого шкільного віку.
Ранні роки
Лотаріо ді Сеньї, майбутній папа римський Інокентій III, народився 1161 року в аристократичному італійському сімействі. Його батьком був Тразимунд, граф Сеньї, матір’ю – Кларічіа Скотті, представниця римського патриціанського роду. Рід Сеньї був відомий тим, що згодом його представники ще не раз очолювали Католицьку церкву.
Лотаріо отримав чудову на той час освіту. У дитинстві його віддали на навчання до школи при бенедиктинському абатстві Сант-Андреа. Пізніше вирушив до Парижа, щоб поринути у вивчення теології у столичному університеті. Досягнувши 17-річчя, Лотаріо почав вивчати в Болоньї канонічне право, присвятивши цьому заняттю 9 років.
Після смерті папи Олександра III в 1181 Лотаріо повернувся до Риму, щоб приступити до служіння. Протягом наступних років він обіймав різні церковні посади. У вересні 1190 року папа Климент III призначив Лотаріо кардиналом.
Обрання
В 1198 помер папа Целестін III. Перед смертю він встиг скликати збори кардиналів, де закликав їх обрати новим главою Католицької церкви Джованні Колона. Однак кардинали були не згодні з подібним призначенням і відразу після смерті Целестина III на папський престол обрали Лотаріо ді Сеньї, який став новим папою римським Інокентієм III.
Лотаріо з небажанням прийняв таку високу честь, розуміючи, який тягар відповідальності вона з собою несе. У той час він був у самому розквіті сил: йому було лише 37 років, і він став одним із наймолодших пап в історії католицизму.
Діяльність усередині країни
Новий папа римський всіма способами прагнув посилити владу Католицької церкви у Римі, а й біля всієї Італії. Він активно втручався у міське самоврядування, впорядковуючи його під свої вимоги, всіляко перешкоджав комунальному розвитку Риму.
В 1198 Інокентій III отримав владу над Сицилійським королівством завдяки отриманню права опіки над юним спадкоємцем престолу. Він прагнув розширити межі політичної влади папства, порівняно з імперськими можливостями. Зі своїм завданням папа цілком упорався, втіливши в Італії основні принципи теократії — форми правління, за якої світська та духовна влада зосереджуються в одній особі.
Зовнішня політика
При вивченні короткої біографії Інокентія 3 варто відзначити його силу і могутність, яка визнавалася у всій Європі. Його влада була беззастережно прийнята такими країнами як Англія, Португалія, Арагона, Болгарія.
Папа римський вважав, що має право втручатися у політичні справи до держав по всій Європі. Так, для досягнення своїх цілей він використав ворожнечу між впливовими аристократичними будинками Німеччини, спритно нацьковуючи між собою представників знаті і тим самим послаблюючи королівство.
Зі схвалення Інокентія III у 1202 році було здійснено четвертий Хрестовий похід, результатом якого стало ослаблення Візантії та заснування Латинської імперії. Папа римський також дав своє благословення на хрестовий похід до Франції, метою якого була боротьба з єрессю. Після завершення цієї кампанії папа став впроваджувати систему інквізиції — вкрай жорстокі заходи боротьби з єретиками, які не визнавали Католицьку церкву.
Влітку 1216 Інокентій III вирушив на північ Італії, щоб примирити ворогуючі між собою міста Пізу і Геную. Однак дорогою папа римський захворів малярією і раптово помер 16 липня 1216 року.