Генріх Тюдор 7 (1457-1509 рр.) – Король Англії, перший монарх з династії Тюдорів. Зійшов на престол у ході громадянської війни Алою та Білою троянди, будучи кандидатом прихильників Ланкастерів. Біографія Генріха 7 демонструє приклад наполегливості у досягненні мети та грамотного правління великою країною.
Дитинство і юність
Генріх Тюдор 7 народився 28 січня 1457 в Пембруку. Його матір’ю була Маргарита Бофорт із королівського роду Ланкастерів, а батьком – Генріх Тюдор, граф Річмонд, який помер від чуми за два місяці до народження сина. У цей час вже йшла війна Червоної та Білої троянди (1455–1485 рр.), яка була серією збройних династичних конфліктів між двома угрупованнями англійської знаті — Ланкастерами та Йорками.
Оскільки мати маленького Генрі знову вийшла заміж, вихованням хлопчика зайнявся його дядько Джаспер Тюдор, граф Пембрук. Після поразки прихильників Ланкастерів у битві 1471 року, він відвіз племінника до Франції. Життя в постійній небезпеці наклало відбиток на характер майбутнього короля Англії: він виріс досить потайливою і жорсткою людиною.
Шлях до влади
Після численних жертв Ланкастерів на передньому плані виявилося генеалогічне дерево Тюдорів. Добре поріділий будинок Ланкастерів визнав своїм главою Генріха VII Тюдора.
На той час влада належала Річарду III із королівської династії Йорків. Однак його правління не влаштовувало жодну із ворогуючих сторін, і поступово прихильники Йорків стали об’єднуватися з Ланкастерами. Щоб переважити чашу терезів на бік Ланкастерів, Генріх VII пообіцяв узяти за дружину дочку Едуарда IV, Єлизавету.
22 серпня 1485 відбулася битва при Босворті, в якому військо Генріха здобуло блискучу перемогу, а Річард III був убитий.
Правління Генріха VII
30 листопада 1485 року — дата коронації Генріха, який став першим правителем Англії з династії Тюдорів. Очоливши країну, він виконав цю раніше обіцянку, і одружився з Єлизаветою. При вивченні короткої біографії Генріха 7 варто відзначити той цікавий факт, що саме завдяки його зусиллям закінчилася кровопролитна війна англійської аристократії, яка тривала 30 років.
Генріх VII поспішив розправитися зі своїми давніми ворогами Йорками. Проте не тільки їм довелося тяжко в роки правління нового короля: Генріх усіма способами прагнув обмежити вплив знатної верхівки та зміцнити королівську владу. Він конфіскував земельні володіння високородних феодалів, забороняв їм тримати гармати та військові загони. Для боротьби із змовами Генріх VII Тюдор організував «Зоряну палату» — вищий суд із питань державної безпеки.
Генріх VII виявився ощадливим монархом, який значно зміцнив бюджет Англії, розорений у роки Столітньої війни та війни Червоної та Білої троянди. У зовнішній політиці король дотримувався нейтралітету та уникав військових зіткнень.
Особисте життя
Першою та єдиною дружиною Генріха VII була Єлизавета Йорська, яка народила королю сімох дітей, четверо з яких померли у юному віці.
Народження останньої дитини, яка не прожила і тижня, підірвало ослаблене здоров’я королеви, і вона померла у 1503 році.
Наступні роки Генріх VII прожив на самоті, не збираючись знову пов’язувати себе узами шлюбу. Помер король Англії 21 квітня 1509 року у Річмонді. Причиною смерті став туберкульоз, яким Генріх страждав останніми роками життя.