Джованні Лоренцо Берніні (1598–1680) – італійський скульптор та архітектор, народився у Неаполі. Біографія Берніні вважається історією однієї з лідируючих фігур в італійському бароко.
Після отримання початкових навичок від батька (П’єтро Берніні (1562-1629) був скульптором), Джованні працював переважно у Римі. Багато його ранніх робіт, такі як «David» (до 1623 1624), «Rape of Proserpine» (1622), «Apollo and Daphne» (1625), були зроблені для кардинала Шипіоне Боргезе. Саме він був одним із найвпливовіших меценатів, патронатів того періоду. Папа Урбан VIII, Інокентій X, Олександр VII передали Боргезе найбільші можливості для оформлення церков, каплиць, джерел, могил та статуй.
У 1629 році в біографії Берніні було отримано посаду архітектора Святого Петерса. Він створив багато прикрашений балдахін під куполом, «Cathedra Petri». Також Берніні розробив рясні мармурові оздоблення капели. Протягом 1640-х років він працював над капеллою Корнаро храму Санта-Марія делла Вітторія. З 1656 Берніні працював над найбільшою еліптичною п’яццею, великою колонадою перед церквою.
Під час папства Інокентія Берніні часто працював під особистим заступництвом. Йому довірили розробку фонтанів Пьяцца Навона (1648-1651). Для церкви Святого Петерса він створив королівські сходи, а також героїчну статую Костянтина (1654–1670). Берніні допомагало безліч скульпторів у таких масштабних розробках.
Між 1658 і 1670 роками Джованні Лоренсо Берніні були оформлені три церкви: Сан-Томасо ді Вілланова, Санта-Марія дел Асанціон, Сан-Андре-аль Квірінале в Римі. Він запровадив нову моду, динамічно скомпонувавши скульптуру та архітектуру. У 1665 році Луїс XIV запросив Берніні в Париж, щоб завершити оздоблення Лувру. Проте проект Берніні не вдався. Повернувшись до Італії, він продовжив працювати над собором Св. Петерса.
Багато робіт архітектора поєднують білий, кольоровий мармур з бронзою і штукатуркою. Найбільш ефектно це поєднання представлене в Санта-Марія делла Вітторія, Рим, де Берніні створив “Ecstasy of St.” Teresa».
Часто поглинений класичними формами, скульптор міг мармуровий блок перетворити на живу, майже дихаючу фігуру. Автопортрет Берніні (1665, Королівський художній коледж, Віндзор) є прикладом його найбільшого таланту до креслення.
Також Джованні Берніні написав кілька комедій, намалював безліч карикатур. Крім того, він працював над п’єсами, всі з яких містять ефектні ілюзії. Проте найзначніші роботи Берніні перебувають у Римі. Винятком є «Neptune and Triton» у музеї Вікторії та Альберта у Лондоні, погруддя Луїса XIV у Версалі.