Джо Луїс (Джозеф Луїс Барроу) (1914-1981) – американський боксер, народився у місті Лафайєтт, штат Алабама. У біографії Джо Луїса, коли йому було лише 4 роки, помер батько сімейства (він був фермером-здольником). А в 1926 році вітчим забрав Джо разом із сім’єю в Детройт. Саме там Луїс став цікавитись боксом.
У вісімнадцятирічному віці Луїс розпочав свою аматорську кар’єру на рингу. Вже 1934 року спортсмен виграв титул Національного аматорського спортивного союзу у категорії напівважкої ваги. Після цієї події Луїс зайнявся професійним боксом.
Незабаром боксер з чудовими фізичними даними, легким ударом, безпристрасною холоднокровністю проклав шлях від новачка до світового чемпіона. Цей титул Льюїс отримав у 1937 році в результаті поєдинку з Джеймсом Бреддоком, коли нокаутував супротивника у восьмому раунді в Чикаго.
Макс Шмелінг був першим спортсменом за всю біографію Джо Луїса, який здобув перемогу над Джо у 1936 році. Тоді Луїс був переможений у 12 раунді. 1938 року Луїс нокаутував Шмелінга в першому раунді поєдинку в Нью-Йорку.
З того часу, як Луїс оголосив про свій відхід зі спорту (це було в 1949 році), він виграв ще кілька боїв. 25 разів у своїй біографії Джо Луїс вдало захищав свій титул. Із цих поєдинків 21 боксер виграв нокаутом.
Спортсмен пішов зі спорту 1950 року. Проте цього ж року провів бій із Чарльзом Еззардом, програвши свій титул. У 1951 році Луїс був нокаутований Роккі Марчіано, після чого пішов зі спорту назавжди. За всю професійну кар’єру Джо Луїса було проведено 71 бій, з яких боксер програв лише три.