Біографія Бріджіт Бардо
Завдяки своїм ролям у фільмах «І створив Бог жінку», «Зневага», французька танцівниця, модель та актриса Бріджіт Бардо стала іконою міжнародного кінематографа.
Ранні роки та фільми
Бріджіт Анн-Марі Бардо народилася 28 вересня 1934 р. у Парижі, у Франції.
У підлітковому віці Бріджіт навчається мистецтву балету в Паризькій вищій національній консерваторії на факультеті музики та танцю, і вже у 15 років знімається для обкладинки французького журналу Elle. Відкриває її талант сценарист та майбутній кінорежисер Роджер Вадим, з яким у 1952 р. вони грають весілля. Цього ж року Бардо дебютує на великому екрані у картині «Нормандська дірка».
За цим слідують нові ролі, включаючи романтичну героїню в «Вуличному світлі» (1954) і служницю з «Олени Троянської» (1955).
Світовий символ привабливості
Талант Бардо повною мірою розкривається в режисерському дебюті Вадима «І створив Бог жінку» (1956), де вона грає розкуту героїню з південного французького містечка Сен-Тропе. Фільм різко виділяється на загальному тлі сміливими оголеними сценами та чуттєвою динамікою, чим приваблює в кінотеатри множинну публіку та підносить зірку Бардо на світові висоти. Як відвертими кадрами з фільмів, так і випадковими знімками папарацці з життя поза екранами, Бріджіт завойовує славу своїм виставлянням напоказ природної, вільної чуттєвості, що проголошує її принцип «живи та радуйся» і робить Бардо провідною актрисою Європи.
У 1957 р. Бардо і Роджер розлучаються, але професійних відносин не руйнують, і в 1958 р. режисер знімає фільм «Ніч, коли звалилося небо» з Бріджіт у головній ролі. З’являється Бардо та інших картинах: «Парижанка» (1958 р.), «Жінка і паяц» (1959 р.) і «Потанцюємо?» (1959). У 1960 р., під час роботи над фільмом «Істина», Бріджіт робить спробу самогубства. Багато років по тому, актриса розповість, на який жах перетворився на неї світ слави, і як, під тиском оточення, носити чиюсь маску увійшло в неї в звичку.
Наприкінці 1950-х р.р. Бардо виходить заміж за Жака Шарр’є, від якого у неї народжується син, її єдина дитина. У 1962 р. пара розлучається. У 1966 р. Бріджіт одружується з німецьким мільйонером, плейбоєм Гунтером Саксом, але вже за три роки вони офіційно розривають відносини. І лише 1992 р. вона знову вийде заміж, цього разу за політичного радника радикального правого крила Бернарда д’Ормаля.
Музична кар’єра
У 1960-х р.р. Бардо також пробує себе у ролі співачки, записуючи альбоми «Бріджит Бардо співає» (1960 р.) та «Особлива Бардо» (1968 р.). Вона також записує пісні, що стали шлягерами, дуетом зі співаком, автором пісень і світським левом Сержем Гінсбором.
Її робота на великому екрані продовжується такими фільмами, як багатогранна культова драма Жана-Люка Годара «Презріння» (1963); гумористична, чарівна картина Луї Маля «Віва, Маріє!
», у якій партнером Бардо стає її земляк, французький красень Жан Моро; і романтична комедія історії спокуси «Жінки» (1969 р.). Вона також грає саму себе в комедії «Дорога Бріджіт» (1965 р.), де юний син професора, у виконанні Джиммі Стюарта, досягає зустрічі із зіркою екрану, в яку закоханий. Краса Бардо була увічнена також і у відомій французькій скульптурі «Маріанна», створеній за образом актриси та явленою світові 1970 року.
Зігравши десятки ролей у кіно, в 1973 Бардо залишає кінематограф і осідає в Сен-Тропі.
Активістська діяльність із захисту тварин та судові позови
У 1970-х р.р. Бардо відходить від кінематографа і звертається до своєї любові до тварин, заснувавши «Фонд захисту видів тварин, що зникають». У середині 1980-х р.р. вона також стає засновником «Фонду Бріджіт Бардо із захисту та турботи про благополуччя тварин». Завдяки її діяльності Рада Європи вводить заборону на ввезення котикового хутра, а французький уряд забороняє імпорт слонової кістки. Неодноразово Бардо поставала перед судом, сплачуючи штрафи за антимусульманські дискримінаційні висловлювання.
Статус Бардо як світової ікони краси підтримується цілою низкою творів мистецтв та світу мод.
Цитати
«Батьки виховували мене у суворості. Колись це було мені тягарем, але зараз я їм тільки вдячна».
«[Роджер] Вадим став всесвітньо відомим режисером, я – знаменитою актрисою, але зворотний бік цієї медалі виявився просто жахливим. Моє життя перекинулося з ніг на голову. За мною бігали і шпигунили, мене любили і ображали. Моє особисте життя стало громадським».