Біографія Артура Еш
Артур Еш (1943-1993) – тенісист, народився 10 липня 1943 року у місті Річмонд, штат Вірджинія. Найбільш відомий як перший чорний чоловік, який виграв чемпіонат США.
У біографії Артура Еш зоряним періодом були 1960-і та 1970-і роки. Іноді спортсмена називають афроамериканським першовідкривачем, оскільки саме він став першим чорним, який переміг на чемпіонаті США, а також змаганнях Вімблдону. Крім того, Еш здобув багато інших перемог за свою кар’єру. До того ж він став першим афроамериканцем у команді США на чемпіонаті Davis у 1963 році.
Еш грав у теніс у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, ставши також національним студентським чемпіоном у 1965. Він виграв три найвищі турніри у тенісі: чемпіонат США (1968), Австралії (1970), Вімблдон (1975). У 1980 році Еш залишив спорт, а в 1985 спортсмен був обраний до національної Зали слави тенісу.
1988 року Артур виявив у себе СНІД. Найімовірніше, зараження ВІЛ-інфекцією сталося під час переливання крові, коли йому 1983 року робили операцію на серці. Еш 1992 року влаштував прес-конференцію для публіки, а вже наступного року помер.
Додаткові дані: З 1966 по 1968 Артур служив в армії США, отримавши звання другого лейтенанта. Тритомний твір Артура про афроамериканських спортсменів A Hard Road To Glory було видано в 1988 році. Крім того, в біографії Артура Еш була написана ще одна книга: Days of Grace: A Memoir, опублікована в 1993. Головний корт Національного Тенісного Центру (місця проведення чемпіонату США) названий стадіоном Артура Еш. Іноді його порівнюють з іншою тенісною зіркою, що розбила расові забобони, Алте Гібсон.