Артемізія Джентілескі (1597-1652) – тосканська (італійська) художниця, дочка та учениця Ораціо Джентілескі, народилася в Римі. Спочатку своєї біографії Артемізія Джентілескі навчалася живопису у батька, потім Агостіно Тассі. Він був колегою її батька, якого пізніше засудили за зґвалтування ще підлітка Артемізії у 1612 році.
Через кілька років вона була зображена як повія, жертва фемінізму, героїня, а також незалежна жінка свого періоду. Її життя було описано у кількох новелах, п’єсах. У суто художніх термінах біографія Джентілескі стала відома завдяки її енергійному виконанню, чудовому використанню світлотіні в стилі Караваджо. Протягом свого життя Артемізія досягла і успіху, і слави.
У 1616 вона стала першою жінкою, що увійшла до складу Академії мальовничого мистецтва у Флоренції. Приблизно в 1638 Артемізія відвідала Англію, де вона вважалася великою портретисткою. Серед картин Джентілескі найбільш відомі Judith and Holofernes (Уффіці), Mary Magdalen (Флоренція), Christ among the Doctors (Нью-Йорк), автопортрет (Хемптон-Корт, Англія).