Біографія Ахматової
Анна Андріївна Ахматова (1889-1966 рр.) – Відома російська поетеса ХХ століття, письменниця, перекладач, критик і літературознавець. Автор відомої поеми «Реквієм» про репресії 30-х років: до приходу радянської влади публіка активно цікавилася творчістю Ахматової, але з середини 1920-х її вірші перестали друкувати через невідповідність радянській ідеології.
Ранні роки
Народилася 11 червня (23 червня) 1889 року в Одесі.
Першу освіту в біографії Ахматової було здобуто в Маріїнській гімназії в Царському Селі. Потім у житті Ахматової проходило навчання у Фундукліївській гімназії Києва. Вона відвідувала історико-літературні жіночі курси.
Початок творчого шляху
Вперше вірш Анни Ахматової було опубліковано 1911 року. Перша книга віршів вийшла 1912 року («Вечір»). У 1914 була опублікована друга її збірка «Чітки» тиражем 1000 примірників. Саме він приніс Ганні Андріївні справжню популярність. Ще через три роки поезія Ахматової вийшла у третій книзі, «Біла зграя», удвічі більшим тиражем.
Особисте життя
В 1910 вийшла заміж за Миколи Гумільова, від якого в 1912 народила сина Лева Миколайовича. Потім у 1918 році в житті Ахматової відбулося розлучення з чоловіком, а незабаром нове заміжжя з поетом та вченим В. Шилейком.
А 1921 року Гумільова було розстріляно. З другим чоловіком вона розлучилася, а 1922 року у Ахматової зав’язалися відносини з мистецтвознавцем Н. Пуніним.
Вивчаючи біографію Анни Ахматової варто коротко відзначити, що багатьох близьких їй людей спіткала сумна доля. Так, Микола Пунін тричі перебував під арештом, а єдиний син Лев понад 10 років був ув’язнений.
Творчість
Творчості Ахматової характерні трагічні теми. Наприклад, поема «Реквієм» (1935–1940 рр.) відбиває нелегку долю жінки, чиї близькі люди страждали від репресій.
У Москві у червні 1941 року Ганна Андріївна Ахматова зустрілася з Мариною Цвєтаєвою, це була їхня єдина зустріч.
Для Анни Ахматової вірші були нагодою розповісти людям правду. Вона проявила себе як майстерний психолог, знавець душі.
Вірші Ахматової про кохання доводять тонке розуміння нею всіх граней людини. У своїх віршах вона виявляла високу моральність. Крім того, лірика Ахматової наповнена роздумами про трагедії народу, а не лише особистими переживаннями.
Смерть та спадщина
Померла Ганна Андріївна у Підмосковному санаторії 5 березня 1966 року. Була похована під Ленінградом на Комарівському цвинтарі.
Ім’ям Ахматової названо вулиці у багатьох містах колишнього СРСР. Літературно-меморіальний музей Ахматової знаходиться у Фонтанному будинку в Санкт-Петербурзі. У цьому місті встановлено кілька пам’ятників їй. Меморіальні дошки, на згадку про відвідування міста, встановлені в Москві та Коломні.