Звук – фізичне явище, що представляє собою поширення у вигляді пружних хвиль механічних коливань у твердій, рідкому або газоподібному середовищі. У вузькому сенсі під звуком мають на увазі ці коливання, що розглядаються в зв’язку з тим, як вони сприймаються органами чуття тварин і людини.
Як і будь-яка хвиля, звук характеризується амплітудою і спектром частот. Звичайна людина здатна чути звукові коливання в діапазоні частот від 16-20 Гц до 15-20 кГц. Звук нижче діапазону чутності людини називають інфразвуком; вище: до 1 ГГц, – ультразвуком, від 1 ГГц – гіперзвуком. Гучність звуку складним чином залежить від ефективного звукового тиску, частоти і форми коливань, а висота звуку – не тільки від частоти, а й від величини звукового тиску.
Серед чутних звуків слід особливо виділити фонетичні, мовні звуки і фонеми (з яких складається усне мовлення) і музичні звуки (з яких складається музика). Музичні звуки містять не один, а кілька тонів, а іноді і шумові компоненти в широкому діапазоні частот.