Шарль Перро (1628-1703) – французький поет, письменник, теоретик мистецтва, літературний критик. Світову популярність отримав, насамперед, як автор «Казок матінки Гуски». Його казки стали популярними і поза Франції. За сюжетами його творів поставлені відомі опери, наприклад, «Попелюшка» Дж. Россіні, та балети «Спляча красуня» П. І. Чайковського, «Попелюшка» С. С. Прокоф’єва.
Юні роки
Шарль Перро народився 12 січня 1628 року у Парижі, у заможному сімействі парламентського судді. Він був молодшим із шести дітей подружжя Перро. Цікавий факт, що Шарль мав брат-близнюка, який помер через кілька місяців після народження.
Батьки Шарля були людьми інтелігентними і багато часу і сил приділяли освіті своїх нащадків. У віці 8 років Шарль за прикладом старших братів вирушив навчатися до університетського коледжу Бове на факультет мистецтв. Проте через конфлікт із викладачем йому довелося кинути навчання та займатися самостійно.
Самостійне життя
В 1651 Шарль отримав диплом юриста, але швидко зрозумів, що монотонна юридична робота – не для нього. Він без жалю залишив прибуткову посаду і влаштувався клерком до свого старшого брата Клода Перро, відомого архітектора.
Шарль Перро мав велику довіру Жана Кольбера — видного державного діяча, який мав беззастережний вплив на політику французького двору в галузі мистецтв. Завдяки його заступництву в 1663 Шарль Перро був призначений секретарем Академії написів і витонченої словесності. Повідомлення про смерть благодійника завдало Шарлю серйозного удару: він втратив посаду і належну йому пенсію.
Літературна діяльність
Шарль Перро пробував себе як літератор ще під час навчання у коледжі. Проте вперше опублікував свій твір у 1653 році – це була пародія «Стіни Трої, або Походження бурліску».
У сімействі Перро літературним даром був наділений як Шарль. Нерідко він писав п’єси, оповідання та статті у співпраці зі своїми братами. Він усіляко намагався привернути до своєї творчості увагу короля Людовіка, але той ігнорував старання автора хвалебних творів.
Написанням казок Перро зайнявся випадково. Якщо коротко, у ті роки у світському суспільстві однією з популярних розваг, поряд з полюванням і балами, було читання казок. Шарль Перро, не надаючи цьому особливого значення, опублікував казкові оповідання «Осляча шкура» і «Смішні бажання», а згодом — «Сплячу красуню». Автор не думав, що найважливішою справою його життя стане написання казок, але саме так і вийшло. У сучасному світі всі діти шкільного віку знайомі із сюжетом казок “Червона шапочка”, “Попелюшка” та інших.
Незважаючи на те, що друкарство у XVII столітті було ще погано розвинене, книги Перро дуже швидко придбали масу шанувальників. У 1695 році він опублікував збірку «Казки матінки Гуски, або Історії та казки минулих часів з повчаннями», яка стала популярною не тільки у Франції, але й далеко за її межами.
Цікаво, що казки Перро є авторськими. Він лише літературною мовою переказав усі ті старовинні легенди та перекази, які чув у дитинстві від няні. Єдиним авторським твором Шарля Перро є казка «Ріке-чубок».
Казки стали найважливішою складовою біографії Шарля Перро. Для дітей він зміг створити прості та зрозумілі історії, без заплутаних сюжетів і складних діалогів. Саме тому казки Перро багато років користуються великою популярністю у всьому світі.
Особисте життя
Про особисте життя французького казкаря відомо зовсім небагато. Вперше він одружився досить пізно – у віці 44 років. Його обраницею стала юна Марі Гюшон, яка була молодша за дружину на 25 років. Вона встигла народити чоловікові трьох синів та доньку, перш ніж померла через 6 років після весілля.
Суворим випробуванням для Шарля Перро стала звістка про трагічну смерть сина П’єра в одній із битв. Здоров’я казкаря серйозно похитнулося, і 16 травня 1703 він пішов із життя.