Біографія Хан Ахмат
Ахмат-хан (дата народження невідома – 1481) – син хана Кічі-Мухаммеда, великий хан Великої Орди. Прагнув об’єднання татарських держав та затвердження беззастережної влади на завойованих територіях. На якийсь час поширив свою владу на Кримське ханство. Увійшов в історію як останній ординський правитель, залежно від якого знаходилися московські князі.
Походження
Ахмат народився у XV столітті, проте точна дата його народження невідома. Його батьком був хан Кічі-Мухаммед — фактичний останній хан Золотої Орди.
Після смерті Кічі-Мухаммеда в 1459 між двома його синами, Махмудом і Ахматом, розгорілася боротьба за величезну батьківську спадщину. Внаслідок жорсткого протистояння молодший Ахмат зайняв трон у Сарай, а старший Махмуд утік у Хаджі-Хан. Там він заснував власне ханство, яке надалі було названо Астраханським.
Махмуд перебував у стані ворожнечі з Кримським ханством, у той час як його брат Ахмат не мав жодних приводів для відкритих конфліктів із Кримом. Ставши ханом, він спрямував свої сили на схід.
Східна політика
Маючи чималі амбіції, хан Ахмат прагнув відновити владу над східними землями, які раніше належали Золотій Орді, але згодом набули самостійності. Його увагу привернула багата провінція Хорезм, яку понад сто років тому захопили Тимурдини.
Проте на Хорезм претендував як Ахмат, а й могутній узбецький хан Абу-л-хайр. Ахмат не наважився йти війною проти сильного хана і вважав за краще дочекатися його смерті у 1468 році.
Хан Ахмат планував легко заволодіти Хорезмом, однак звістка про смерть брата Махмуда змусила його вирушити на Поволжя, щоб не дати розгорітися смуті.
Тим часом онуки Абу-л-Хайра змогли захопити владу. Ахмат вже не міг їм протистояти, оскільки зі смертю брата успадкував серйозніші проблеми на Заході.
Крим
Одним із головних завдань Великої Орди була боротьба з незалежністю Криму, і вирішення цього завдання був змушений взяти він хан Ахмат.
Якщо коротко, ординський хан, скориставшись нестабільною політичною ситуацією на півострові, зміг посадити на Кримський престол свого племінника Джанібека і згуртувати навколо нього місцеву знати.
Через кілька років повалений кримський хан Менглі-Гірей зміг повернути трон за допомогою імперії Османа, визнавши себе її вірним васалом. Османський султан Мехмед II підтримував нейтральні відносини з Ахматом, але не був у них зацікавлений.
Відносини з Руссю
Правління хана Ахмата було підпорядковане одній меті — відновити колишню могутність Золотої Орди. Для її досягнення необхідно було поширити владу татар на безкраїх російських землях. Проте сили орди були не ті, що раніше, і хан був змушений шукати підтримку у союзників. У результаті між ханом Ахматом і польським королем Казимиром IV було укладено дружній союз проти московського князя Івана ІІІ.
В 1476 Ахмат направив в Московію посла Бучука, який в ультимативній формі зажадав від князя Івана III виплати данини та особистого візиту в ставку ординського хана. Однак князь відмовився їхати до хана, а в 1479, зміцнивши військову міць і дізнавшись про поразку Золотої Орди в Криму, Іван III прилюдно розірвав грамоту Ахмата. Війна була неминучою.
У біографії Ахмат Хана важливо відзначити доленосний 1480 рік: саме тоді він вирушив зі своїм військом на Русь. На річці Угрі сталося історичне протистояння, яке обернулося поразкою татарського війська. Причин тому було кілька: відмова польського короля на допомогу, напад на столицю ханства, посилення могутності Московської держави.
Невдалий похід хана Ахмата на Русь поставив крапку в багаторічній історії татаро-монгольського ярма. Ахмат так і не повернувся до ханської столиці: розпустивши своє військо, він пішов у степ, де в 1481 був убитий своїм колишнім союзником, тюменським ханом. Роки життя ординського хана були присвячені консолідації сил Золотої Орди, але після його смерті колись велика держава повністю припинила своє існування.