Біографія Томаса Ікінса
Томас Каупертуейт Ікінс (1844-1916) – американський художник, фотограф, скульптор, народився у Філадельфії, там же пропрацював більшу частину свого життя. Ікінс вважається передовим американським портретистом, а також одним із найкращих художників 19 століття.
У біографії Ікінса освіта була здобута в Академії образотворчих мистецтв Пенсільванії. Потім він навчався анатомії у медичному коледжі Джефферсона (зараз університет Томаса Джефферсона). З 1866 до 1870 Ікінс навчався в Парижі у Жана Жерома. Також він відвідав Іспанію, де вивчав роботи Веласкеса.
З 1870 року в біографії Томаса Ікінса почався етап викладання в Пенсільванській Академії. Там його жорстоко критикували за інновації у навчанні. Він наполягав на роботі з натури, вивчення анатомії. Крім того, Ікінс відстоював ідею малювання руху шляхом спостереження за виконанням вправ атлетами, а також на роботі в маслі. Він відмовився використовувати оголених моделей як натурниць, що спричинило звільнення з посади в 1886 році.
Ікінс шукав насамперед спосіб чесно описати реальність, яку він спостерігав, намагаючись заглибитися в саме серце американського життя. Він відчував, що жодна формула ідеальної краси не може зрівнятися з тим, що є справжнім, тим, що він бачить. За свою біографію Ікінс створив безліч портретів, які не були улесливими. Вони були пронизливими і часто розчаровували його натурників.
Старанне вивчення анатомії та геометричних перспектив дозволяли амбіціям Ікінса схоплювати, визначати реалістичність екстер’єру в картинах, поки його разюча чесність дозволяла бачити внутрішню реальність людського характеру. Його відчуття, а також метод передачі світла на людських обличчях часто пов’язують із подібним до робіт Рембрандта. У період, коли більшість художників були зосереджені на екзотичних, спеціально живописних полотнах, Ікінс успішно констатував щоденний рутинний світ навколо себе з проникливою, сильною людяністю.
Ікінс оживив портретний живопис у США. Завдяки його впливу як вчителя, була заснована школа американського мистецтва, що добре проявилася в роботах Хенрі, Слоана, Глаккенса, а останнім часом – роботах художників-реалістів нового покоління.
Починаючи з 1880-х років, у творчості Томаса Ікінса широко використовується фотографія. Він користується фотоапаратом для виконання чудових знімків сім’ї, друзів, тварин, сільських сцен. Крім того, фотоапарат Ікінс використовує для надання своїм картинам ще більшої реалістичності, а також для натхнення.
Починаючи приблизно з 1886 року, у своїй біографії Ікінс потай від інших робить начерки картин з фотографій за допомогою техніки, яка не була розкрита до початку 21 століття. Крім того, Ікінс використовує фотографію для вивчення рухів, розробляючи камеру для Майбріджа, яка завдяки способу обертання диска навколо лінзи могла робити кілька кадрів за одне клацання. Таким чином, це допомогло вивчити рухи в людському та тваринному житті. Декілька скульптурних робіт у біографії Ікінса включають фігури коней, а також меморіальну арку морякам у Брукліні, Нью-Йорк.
Тільки наприкінці біографії Ікінса він був визнаний великим художником. Серед його найвідоміших робіт: The Surgical Clinic of Professor Gross (1875, університет Томаса Джефферсона, Філадельфія), реалізм якої спричинив скандал, The Clinic of Professor Agnew (1889, університет Пенсільванії), The Concert Singer ( Академія Пенсільванії), The Chess Players (1876), The Thinker (1900, музей Метрополітен). Його зображення спортсменів, наприклад, Swimming (іноді звана The Swimming Hole, 1885), Salutat (1898), Max Schmitt in a Single Scull (1871) особливо хороші.