Софія Ротару (Софія Михайлівна Євдокименко-Ротару) (1947) – співачка, актриса, народна артистка СРСР, заслужена артистка Української РСР, народна артистка Української та Молдавської РСР.
Народилася Софія 7 серпня 1947 року у невеликому селі Маршинці Чернівецької області України. Музичні здібності у біографії Ротару виявилися ще у дитинстві. Тоді вона співала у хорі, грала на баяні, домрі. Також захоплювалася спортом: легкою атлетикою, багатоборством.
Перемігши на конкурсі художньої самодіяльності у 1962 році, вирушила на обласний огляд. Перемігши там, взяла участь у фестивалі народних талантів. Перші перемоги у біографії Софії Ротару підштовхнули її продовжити музичну освіту: вона вступила до Чернівецького музичного училища. Закінчивши його, завоювала золото на Четвертому Всесвітньому фестивалі молоді та студентів. Стала викладати, вийшла заміж за Анатолія Євдокименка, народила сина Руслана.
Головна роль у фільмі вперше у біографії Софії Ротару була зіграна у 1971 році («Червона рута»). Після успіху стала співати в однойменному ансамблі. Пісні Ротару набули великої популярності. Співачка почала гастролювати Польщею. У 1973 вперше стала лауреатом «Пісні року», з того часу мала звання безліч разів.
Подальша освіта в біографії Ротару була здобута в Кишинівському інституті мистецтв імені Музическу. Перший альбом Софії Ротару вийшов у 1990 («Софія Ротару»). За ним пішли: «Караван кохання (1991)», «Романтика» (1991), «Лаванда» (1993), «Золоті пісні» (1995), «Хуторянка» (1995), «Ніч кохання» (1996), « Червона Рута» (1996), «Люби мене» (1998), «Я тебе, як і раніше, люблю» (2002), «Снігова Королева» (2002), «Єдиному» (2003), «Тече вода» (2004), “Небо – це Я” (2004), “Лаванда, Хуторянка, далі скрізь …” (2004), “Я ж його любила” (2005), “Туман” (2007), “Я – твоє кохання!” (2008). Софія зіграла у багатьох музичних телефільмах, наприклад «Старі пісні про головне», «Снігова королева», «Зоряні канікули». Взяла участь у двох фільмах «Де ти, кохання?», «Душа». Має безліч нагород, звань, премій.