Біографія Рокосовського
Рокоссовський Костянтин Костянтинович (1897-1968) – радянський воєначальник і державний діяч, один з найвидатніших полководців Другої світової війни. Маршал Рокоссовський, біографія якого тісно пов’язана з Великою Вітчизняною війною, зробив величезний внесок у перемогу радянської армії над фашистськими загарбниками.
Дитинство і юність
Костянтин Костянтинович народився 21 грудня 1896 (3) січня 1897 року у Варшаві в сім’ї поляка та білоруски. Його батьком був простий робітник, що походив із шляхетського роду Рокоссовських, яким раніше належало велике село Рокоссове. Мати – вчителька, родом із білоруського селища Телехани.
Після смерті батьків Костянтин був змушений покинути навчання та самостійно заробляти на життя. Він працював помічником кондитера, потім зубного лікаря, працював каменярем. Але, незважаючи на важке життя, юний Рокоссовський займався саморозвитком, багато читав польською та російською мовами.
Перша світова війна та Громадянська війна
З початком Першої світової війни Рокоссовський записався добровольцем до кавалерійського полку Російської імператорської армії. Спочатку він брав участь у боях під Варшавою, потім його дивізію перекинули до Литви.
У 1917 році, після звістки про зречення Миколи II від російського престолу, Костянтин Рокоссовський добровільно вступив до лав Червоної Армії. Через два роки одержав членський квиток більшовицької партії.
У Громадянську війну Рокоссовський, незважаючи на отримане поранення, продовжував битися з білогвардійцями. Після закінчення війни він продовжив службу та вступив на курси удосконалення командного складу, де познайомився з О. І. Єрьоменком та Г. К. Жуковським.
Арешт
Великою несподіванкою для всіх стала звістка про арешт у 1937 році всіма шановного командира Червоної армії. Рокоссовський Костянтин Костянтинович, біографія якого була бездоганною, був звинувачений у зв’язках з японською та польською розвідками.
Ставши жертвою помилкових звинувачень, Рокоссовський понад два роки провів під слідством. Лише у березні 1940 року Костянтин Костянтинович був звільнений та повністю реабілітований у своїх правах. Того ж року із запровадженням генеральських звань у РСЧА йому присвоєно звання «генерал-майора».
велика Вітчизняна війна
Початок війни Рокоссовський зустрів на Південно-Західному фронті. Для ведення боротьби з добре озброєним противником він вибрав тактику виснаження, яка приносила йому перемоги.
В 1941 Рокоссовський брав участь у битві під Москвою, де швидко завоював авторитет грамотного і рішучого полководця. За свої нагороди був нагороджений орденом Леніна.
У березні 1942 року Рокоссовський зазнав тяжкого поранення і був змушений протягом двох місяців проходити лікування в шпиталі. Відновивши сили, він прийняв він командування військами у битві під Сталінградом, і під його керівництвом у полоні опинився фельдмаршал Ф. Паулюс.
Після блискучої перемоги військ під командуванням Рокосовського на Курській дузі була одна з найважливіших в історії ВВВ операцій «Багратіон», результатом якої стало звільнення Білорусії.
29 червня 1944 року генералу армії Рокоссовському було вручено діамантову зірку Маршала Радянського Союзу, а 30 липня — першу Зірку Героя Радянського Союзу.
Особисте життя
Рокоссовський був одружений одного разу. Його обраницею стала скромна молода вчителька Юлія Барміна, яка подарувала дружину дочку Аріадну. Костянтин та Юлія прожили разом усе життя.
Блискучому полководцю з яскравою зовнішністю приписували численні романи та позашлюбних дітей. Проте сам Рокоссовський визнав наявність лише одного короткого любовного зв’язку. Під час лікування у шпиталі він зав’язав стосунки з лікарем Галиною Талановою, яка народила йому доньку Надію. Командир визнав дитину, дав своє прізвище, але стосунків ніколи не підтримував.
Помер легендарний маршал 3 серпня 1968 року. Причиною смерті стало онкологічне захворювання передміхурової залози.