П’єр-Огюстен Карон де Бомарше (1732–1799) — видатний французький драматург і публіцист XVII століття. Написані ним п’єси увійшли до золотого фонду французької класики. Здобув всесвітню популярність завдяки трилогії про безжурного цирульника Фігаро. П’єрБомарше, біографія якого має багато спільного з історією Фігаро, прожив дуже насичене життя.
Дитинство і юність
П’єр-Огюстен народився 24 січня 1732 року в Парижі в сім’ї годинникара. Будучи єдиним сином, він мав успадкувати сімейну справу і стати майстром годинникових справ. Хлопчик змалку навчався цього непростого ремесла, але водночас вивчав і музику, яка повністю захопила його уяву.
Конфлікт із батьком був неминучим, і в результаті Бомарше-старший зробив своїм наступником зятя. Тим часом П’єр-Огюстен не втрачав часу задарма і завдяки своєму ораторському таланту та музичним здібностям став у вищому паризькому суспільстві. Цікавим фактом є те, що спритний юнак примудрився потрапити до двору Людовіка XV і навчати його дочок грі на арфі.
Творчий шлях
Бомарше, захопившись драматургією і театром, в 1767 написав дебютну п’єсу «Євгенія», яка була дуже тепло прийнята публікою. Підбадьорений першим успіхом, П’єр-Огюстен взявся за написання нової п’єси «Двоє друзів». Він прагнув працювати в жанрі серйозної драми, проте його вчення явно припали не до душі глядачам, і на п’єсу чекав нищівний провал.
Кардинально змінивши курс, П’єр Бомарше вирішив написати комедійну п’єсу «Севільський цирульник», яка мала грандіозний успіх. Історія про пригоди безжурного проноза Фігаро настільки сподобалася примхливій публіці, що Бомарше тут же приступив до написання її продовження.
У другій частині трилогії «Божевільний день, або Одруження Фігаро» головний герой перетворився на співака ідей французької революції. У третій – «Винна мати, або Другий Тартюф» – постарілий Фігаро перетворився на зразкового слугу, що плете інтриги на користь своїх панів.
Підприємницька діяльність
При вивченні короткої біографії Бомарше слід зазначити, що він був не тільки талановитим драматургом, а й успішним ділком. Коли в 1775 році в Америці почалася Війна за незалежність, Бомарше залишив творчість і зайнявся військовими поставками до Сполучених Штатів.
В 1771 Бомарше вів дуже скандальний судовий процес, в якому банкір звинувачував свою дружину в зраді. П’єр-Огюстен захищав дружину банкіра і завдяки своєму ораторському таланту та дарунку переконання зміг виграти цю справу у досвідченого адвоката.
Не виконавши зобов’язань щодо постачання озброєння, Бомарше офіційно було визнано банкрутом. Рятуючись від судового розгляду, він утік до Лондона, потім до Гамбурга. Щоб виправдати себе в очах громадськості, Бомарше взявся за написання автобіографії, де всіляко вигороджував себе, звинувачував судову систему. Ці спогади стали передсмертним твором Бомарше.
Особисте життя
Перший раз Бомарше зв’язав себе узами шлюбу з багатою вдовою. Завдяки цьому союзу він зміг додати до свого прізвища аристократичну частину «де». Однак шлюб цей проіснував недовго – дружина Бомарше раптово померла. У Парижі стали поширюватися чутки про отруєння, але вони були доведені.
Другою дружиною П’єр-Огюстена також стала заможна вдова. Але і вона померла через два роки після весілля. У цьому шлюбі Бомарше вперше став батьком двох дітей, які померли у юному віці.
Помер французький драматург 18 травня 1799 року у рідному Парижі у віці 67 років. Причиною смерті став інсульт.