Біографія Поля Сезанна
Поль Сезанн (1839–1906) – французький художник, народився Екс-ан-Прованс. Біографія Сезанна відома як історія лідера революції абстракціонізму у сучасному живописі.
З раннього дитинства Поль був другом Еміля Золя, який іноді підтримував творчість Сезанна. В 1861 художник відправився в Париж, де зустрівся з Камілем Піссаро. Відомий імпресіоніст сильно вплинув розвиток Сезанна як художника. Поль ділив свій час між Провансом і Парижем до самого від’їзду в Екс у 1899 році.
Ранні роботи Поля Сезанна відзначені найчастішим використанням мастихіну (лопатки). Так Поль створював густо текстуровані, деформовані форми, фантастичні, міфічні сцени. Такий імпульсивний живопис виявився також у наступних стилях художника, начебто передчуючи експресіоністську манеру 20 століття.
Сезанн познайомився із творчістю Моне, інших імпресіоністських художників. Після 1870 року він захопився використанням кольору передачі перспективи. Однак стійке, розповсюджуване світло в його роботах надзвичайно далеке від імпресіоністської манери перехідних світлових ефектів.
Картина “House of the Hanged Man” (1873-1874, Лувр) характеризує даний період у біографії Сезанна. Він виставляв свої роботи на групових показах у 1874 році, проте пізніше відійшов від імпресіоністського стилю, розвиваючи міцну будову своїх полотен.
Сезанн намагався знайти «відновлену природу» шляхом спрощення форм до базових геометричних еквівалентів, використовуючи світло та значне спотворення сутності пейзажу. Наприклад, “Mont Sainte-Victoir” (музей “збори Філіпса”, Вашингтон), натюрморт “The Kitchen Table” (1888-1890, Лувр), композиція “The Card Players” (1890-1892). Його портрети ніби досліджують життєві риси героїв. Наприклад, роботи Madame Cezanne (1885), Ambroise Vollard.
У своїй біографії Поль Сезанн розвивав новий тип просторових зразків. Замість стандартних фокусувань на перспективі, він зображував об’єкти зі змінних точок огляду. Сезанн створив ефект системи, що коливається, граючи перпендикулярними площинами, ніжно переміщуючи тони і кольори.
У всіх роботах Сезанна відкривається повага до чистоти, гідності простих форм шляхом зображення їх із майже класичною структурною стійкістю. Його “Bathers” (1898-1905, музей мистецтв Філадельфії) є монументальним відтворенням численних візуальних систем Сезанна.
Пізніші роботи Поля Сезанна найчастіше – натюрморти, постаті чоловіків, періодично природні об’єкти. Серед цих робіт відомий натюрморт із яблуками. Намагаючись зберегти тверду основу, у своїх роботах митець здавався вільнішим, спонтаннішим. Він застосовував більше прозорих ефектів, ніж ранніх роботах. Сезанн використовував масляні фарби, акварель, засоби, що креслять, часто роблячи кілька варіантів роботи.
Вплив Сезанна на подальший напрямок розвитку мистецтва, переважно кубізму, колосальний. Його теорії породили нову школу естетичного критицизму, особливо у Англії. Саме цей факт підносить біографію Поля Сезанна над іншими французькими майстрами того часу. Колекція його картин представлена у Луврі, музеї “Метрополітен”, музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, музеї “Фонд Барнса” міста Меріоне.