Біографія Осипа Мандельштама
Мандельштам Йосип Емільєвич (1891–1938 рр.) – російський поет, прозаїк, перекладач, критик. Один із найбільших представників російської літератури ХХ століття – Срібного віку. Був двічі репресований через свій різкий вірш про Сталіна.
Дитинство та освіта
Осип Емільєвич Мандельштам народився 3 (15) січня 1891 року у Варшаві у єврейській родині. Батько майбутнього поета був майстром рукавичної справи, купцем. У 1897 році Йосип Емільєвіч разом із сім’єю переїхав до Петербурга.
У 1900 році Мандельштам вступив до Тенішевського училища. В 1907 кілька місяців відвідував лекції в Санкт-Петербурзькому університеті. У 1908 році Йосип Емільєвич їде до Франції, вступає в Сорбонну та Гейдельберзький університет. У цей час Мандельштам, біографія якого як письменника лише починалася, відвідує лекції Ж. Бедьє, А. Бергсона, захоплюється творчістю Ш. Бодлера, П. Верлена, Ф. Війона.
В 1911 через складного фінансового становища сім’ї Мандельштаму довелося повернутися в Петербург. Він вступив на історико-філологічний факультет Петербурзького університету, проте до навчання ставився несерйозно, тому курс так і не закінчив.
Початок творчої діяльності
У 1910 році вірші Йосипа Емільєвіча були вперше опубліковані в петербурзькому журналі «Аполлон». Раннє творчість Мандельштама тяжіє до символістської традиції.
Познайомившись із Миколою Гумільовим та Ганною Ахматовою, Мандельштам стає постійним учасником засідань «Цеху поетів». У 1913 році побачив світ дебютний збірник поетових віршів – «Камінь», який потім дописувався і перевидувався в 1916 і 1921 роках. У цей час Мандельштам бере активну участь у літературному житті Петербурга, знайомиться з Б. Лівшицем, Мариною Цвєтаєвою.
У 1914 році коротка біографія Мандельштама поповнилася важливою подією письменника було обрано членом Всеросійського літературного товариства. У 1918 році поет співпрацював у газетах «Країна», «Вечірня зірка», «Прапор праці», працював у «Наркомпросі».
Роки громадянської війни. Зріла творчість
1919 року під час подорожі до Києва Мандельштам відвідує поетичне кафе «ХЛАМ», де знайомиться зі своєю майбутньою дружиною, художницею Надією Хазіною. Під час громадянської війни письменник поневірявся з Хазіною Росією, Україною, Грузією. У Осипа Емільйовича був шанс втекти з білогвардійцями до Туреччини, проте він вважав за краще залишитися в Росії. У 1922 році Мандельштам і Хазіна одружуються.
Вірші Мандельштама періоду революції та Громадянської війни увійшли до збірки «Tristia» (1922). У 1923 році вийшли збірки «Друга книга» та третє видання «Каміння». 1925 року побачила світ автобіографічна повість письменника «Шум часу». У 1927 була закінчена повість “Єгипетська марка”. У 1928 році вийшли останні прижиттєві книги Мандельштама – «Вірші» та «Про поезію».
Останні роки та смерть
У 1933 році Мандельштам написав антисталінську епіграму, за яку був відправлений на заслання. З 1934 по 1937 рік письменник знаходиться на засланні у Воронежі, жив у злиднях, але не припиняв літературної діяльності. Після дозволу на виїзд знову заарештували, цього разу заслали на Далекий Схід.
27 грудня 1938 року Осип Емільєвич Мандельштам помер від тифу в пересильному таборі на Другій річці (зараз околиці Владивостока). Місце поховання поета невідоме.
Цікаві факти
У поетичний гурток В. Іванова молодого Мандельштама привела бабуся майбутнього поета – Софія Вербовська.
Мандельштам досконало володів французькою, англійською та німецькою мовами, перекладав твори Ф. Петрарки, О. Барбі, Ж. Дюамеля, Р. Шікеле, М. Бартеля, І. Гришашвілі, Ж. Расіна та ін.
Мандельштам був закоханий у Марину Цвєтаєву і дуже тяжко переживав розрив стосунків – через невдалий роман письменник збирався навіть піти в монастир.
Твори та особистість поета Мандельштама були під найсуворішою забороною в Росії майже 20 років. Його дружина Надія Яківна видала три книги спогадів про чоловіка.