Біографія Макаренка
Антон Семенович Макаренко (1888-1939) – видатний радянський педагог та письменник. Завдяки своїм успішним педагогічним розробкам увійшов в історію як один із найкращих фахівців у цій галузі. Біографія Макаренка Антона Семеновича є прямим доказом того, як любов до своєї роботи може не лише призвести до успіху, а й змінити долі багатьох людей.
Дитинство і юність
У невеликому містечку Білопілля Харківської губернії 1(13) березня 1888 року у простій сім’ї залізничного працівника народився хлопчик, якому судилося вписати своє ім’я в історію світової педагогіки.
Антон ріс дуже болючим хлопчиком, і дворових забав волів читання книг. Авторитету у місцевої дітлахи не додавали ні короткозорість юного Макаренка, ні його образ “всезнайки”.
Переїхавши з усією сім’єю до Крюка, Антон вступив до Кременчуцького училища, яке блискуче закінчив у 1904 році. Серйозно задумавшись про майбутню професійну діяльність, Антон записався на педагогічні курси, успішне закінчення яких давало право викладання в початкових класах.
Педагогічна діяльність
Макаренко відразу ж почав працювати в рідному Крюкові, але дуже швидко усвідомив, що йому не вистачає отриманих знань. У 1914 році він був зарахований до Полтавського учительського інституту, який закінчив із відзнакою.
Одночасно з навчанням в інституті Антон Семенович став пробувати свої сили на літературній ниві, написавши розповідь “Дурний день”. Письменник-початківець відправив свій твір на рецензію Максиму Горькому, але у відповідь отримав лише безжалісну критику. Така невдала спроба надовго відбила в нього потяг до творчості.
У короткій біографії Макаренка зазначено, що педагог став розвивати власну методику перевиховання, обравши для цього трудову колонію для неповнолітніх. У роботі з безпритульниками та важкими підлітками він використовував спосіб, заснований на поділі дітей на окремі групи та самостійному облаштуванні їхнього побуту. Під керівництвом педагога вони виготовляли фотоапарати “ФЕД”.
Проте представники влади, які уважно стежили за педагогічними експериментами Макаренка, не дали йому можливості реалізувати їх повною мірою. В результаті Антона Семеновича було переведено до Києва на паперову роботу.
Письменницька праця
Розуміючи, що йому не дадуть займатись улюбленою справою, Макаренко з головою пішов у написання книжок. Завдяки своїй “Педагогічній поемі” він швидко влився до лав Союзу радянських письменників.
Переїхавши до Москви, Антон Семенович продовжив свою діяльність. Разом із дружиною він написав знамениту “Книгу для батьків”, у якій докладно описав основні педагогічні ідеї.
Згідно з цією книгою, для кращої адаптації дитини в соціумі їй, немов повітря, з ранніх років потрібен колектив. Велику роль відіграє можливість вільної реалізації своїх здібностей і талантів. Кожен підліток має вміти самостійно заробляти свої потреби.
Визначні досягнення Макаренка в галузі виховання і, зокрема, перевиховання безпритульних та важких підлітків, дозволили йому стати однією із значних постатей у світовій педагогіці. Після смерті Антона Семеновича на основі його літературних праць було створено картини “Великі та маленькі”, “Прапори на вежах”, “Педагогічна поема”.
Особисте життя
Зі своєю дружиною, Галиною Стахіївною, Макаренко познайомився під час роботи в колонії. Після реєстрації шлюбу 1935 року він усиновив сина своєї дружини, Лева. Також він замінив рідного батька на свою племінницю Олімпіаду. Рідних дітей Антон Семенович не мав.
Смерть
Письменник раптово помер від серцевого нападу 1 квітня 1939 року, у вагоні електрички.