Йозеф Геббельс був міністром пропаганди у Німеччині Третього рейху. Його посада передбачала поширення інформації та ідеології.
Початок життя
Сумнозвісний нацист Пауль Йозеф Геббельс народився 29 жовтня 1897 року в Рейдті, Німеччина. Був третім із п’яти дітей. Геббельс закінчив романо-католицьку церкву та після провчився п’ять років в університеті Гейдельберга, в якому в основному вивчав історію. У Геббельса була клишоногість, через яку він не зміг взяти участь у Першій світовій війні.
Геббельс закінчив університет у Гейдельберзі у 1922 році, захистивши докторську дисертацію з німецької філософії. Після закінчення університету вирішив стати письменником, і навіть написав експресіоністську розповідь “Michael: ein Deutsches Schicksal in Tagebuchblattern”. Потрапив у націоналістичну течію, яка поширювалася країною напередодні війни.
Нацистська партія
Восени 1924 року Геббельс став главою осередку Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), а через два роки був призначений Гітлером головою партії в одному з районів Берліна. В 1927 Геббельс заснував газету «Der Angriff» (Атака), щотижневу націонал-соціалістичну газету, а в 1930 був призначений Гітлером на посаду голови пропаганди НСДАП.
Зайнявши посаду, Геббельс почав створювати навколо Гітлера міф фюрера, підживлюючи його масштабними з’їздами населення і цим перетворюючи населення Німеччини нацистів. Він також займався створенням постерів, публікацією пропагандистської інформації. Геббельс використав своїх охоронців для підбурювання вуличних бійок, а також щосили нагнітав політичне занепокоєння.
Його пропагандистський контроль поширювався попри всі джерела інформації на той час – газети, радіо, фільми, театри, літературу, музику і навіть мистецтво. Він став людиною, яку боялися, особливо євреї, які стали неугодними нацистській ідеології. У 1932 року, за розпорядженням Гітлера, Геббельс організував бойкот бізнесу, що у володінні євреїв. В 1933 він провів спалювання книг, які вважалися недостатньо німецькими, що в черговий раз поставило під удар євреїв. «Століття абсолютного єврейського інтелекту добігло кінця», – заявив Геббельс. Під час Другої світової війни пропагандистська машина Геббельса працювала на повну: у його вустах поразки перетворювалися на перемоги, а бойовий дух зростав з кожним інформаційним повідомленням.
Тотальна війна
Коли в 1943 році нацистську Німеччину союзники приперли до стінки і вимагали повної капітуляції, Геббельс почав дотримуватися ідеї тотальної війни, яка мобілізувала б військові та національні ресурси, а також все населення країни для перемоги у війні, маючи лише два варіанти подій – повна перемога. або повної поразки.
У 1944 році нацистська Німеччина вирішила піти за планом Геббельса, а в липні того ж року Геббельс був призначений уповноваженим з тотальної військової мобілізації.
Але до кінця квітня 1945 року Німеччина програла війну, а Гітлер продиктував свою заяву та останню волю Геббельсу, згідно з якою саме Геббельс став главою Третього рейху. Наступного дня – 1 травня 1945 року – замість того, щоб прийняти командування, Геббельс наказав отруїти шістьох своїх дітей, а він і його дружина Магда покінчили життя самогубством у бункері Гітлера в Берліні.