Біографія Ісаковського
Ісаковський Михайло Васильович (1900–1973) — радянський поет, прозаїк, перекладач, лауреат двох Сталінських премій першого ступеня. Талановитий поет-пісняр, який писав такою чистою та ясною народною мовою, що його авторські твори багато хто вважав фольклором. Михайло Васильович Ісаковський, біографія якого повна цікавих фактів і подій, залишив після себе багату творчу спадщину.
Ранні роки
Майбутній поет народився 7 (19) січня 1900 року в селі Глотівка Єльнинського повіту Смоленської губернії, ставши 12-ою дитиною в бідній селянській сім’ї. Батько працював сільським листоношем, і з його допомогою маленький Мишко швидко навчився читати і писати. Вільний доступ до журналів, газет і книг дозволив розвинутись здібностям хлопчика, якого сусіди зробили місцевим писарем.
Період навчання Ісаковського був дуже коротким. У віці 11 років Михайло почав ходити до школи, яку закінчив блискуче через 2 роки. У 1915 році у нього з’явилася можливість навчатися в гімназії, однак він був змушений покинути навчання через важке фінансове становище сім’ї. Все дитинство та юність Михайло займався самоосвітою.
Найперший вірш Ісаковського – “Прохання солдата” – було опубліковано в 1914 в загальноросійській газеті “Нов”.
Громадська діяльність
Щоб якось допомогти сім’ї, Михайло Ісаковський влаштувався учителем у школу, яку сам нещодавно закінчив.
Звичний спосіб життя було порушено з приходом революції, яку молодий Ісаковський зустрів із великим ентузіазмом. У 1918 році він одним з перших вступив до РКП(б), у період Жовтневої революції брав активну участь у суспільному житті.
Ісаковський став секретарем волосної Ради, а 1919 року обійняв посаду редактора місцевої газети. На здібного юнака звернули увагу та запросили до смоленського обласного видання «Робітничий шлях», у якому Михайло пропрацював з 1921 по 1930 рік.
У 1931 році, будучи досить відомим поетом, Михайло Ісаковський вирушив до Москви.
Творчий шлях
Незважаючи на те, що Ісаковський почав писати вірші у юні роки, сам він вважав точкою відліку своєї літературної діяльності 1927 рік. Саме тоді було опубліковано його дебютну збірку віршів «Провід у соломі».
Твори, що увійшли до цієї збірки, високо оцінив сам Максим Горький.
Багато віршів Михайла Ісаковського було покладено музику. Вони миттєво ставали популярними, набуваючи статусу «народних» пісень. Це всім добре відомі пісні «Катюша», «Самотня гармонія», «Кубанські козаки», «Ой, цвіте калина», «Яким ти був, таким ти і залишився». У своїх творах Ісаковський торкався найважливіших тем, близьких і зрозумілих простому народу: любов, вірність, справедливість, гіркоту втрат. Багато рядків із віршів Ісаковського стали крилатими.
В останні роки життя Михайло Васильович почав більше часу приділяти перекладам. Завдяки його роботі російськомовні читачі познайомилися із популярними творами українських, білоруських, угорських та італійських авторів.
При вивченні короткої біографії Ісаковського варто відзначити, що творчість поета була високо оцінена за життя не тільки народом, а й владою. За свій внесок у радянську культуру Михайла Васильовича було нагороджено найпрестижнішими преміями.
Особисте життя
Михайло Ісаковський не відразу зміг набути щастя в особистому житті. Перший шлюб був раннім і швидко розпався. Дружина Іраїда народила поетові дочку Олену, яка стала єдиною дитиною.
Подружжя розлучилося, коли Ісаковський закохався в хірурга Лідію. Вони щасливо прожили разом тридцять років, аж до смерті Лідії.
Поет дуже важко переносив самотність і тому вже у похилому віці зважився на третій шлюб. Жінка на ім’я Антоніна скрасила останні роки життя поета. На той час проблема із зором, яка мучила його з молодих років, загострилася, і Ісаковський майже повністю осліп.
Помер Михайло Васильович Ісаковський 20 липня 1973 року.