Біографія Джека Лондона
Джек Лондон (уроджений Джон Гріффіт Чейні, 1876–1916 рр.) – американський письменник та журналіст, громадський діяч, кореспондент. Здобув світову славу як автор пригодницьких романів та оповідань. У короткій біографії Джека Лондона чимало цікавих фактів, яке життєвий шлях був сповнений поневірянь і найнесподіваніших поворотів долі.
Дитинство і юність
Джон Гріффіт Чейні (справжнє ім’я письменника) народився 12 січня 1876 року в Сан-Франциско, штат Каліфорнія. Факт його появи світ ознаменувався великим галасом. Мати Джона, Флора Веллман, була великою шанувальницею езотерики. Вона захопилася Вільямом Чейні, який був одним із найвідоміших в Америці професорів магії та астрології. Коли Флора дізналася про вагітність, Чейні став наполягати на аборті, чим сподвиг ексцентричну кохану на відчайдушний крок: Флора спробувала застрелитися, але лише злегка поранила себе. У суспільстві зчинився великий скандал, і зганьблений Чейні назавжди залишив місто. У майбутньому Джек Лондон намагався налагодити з нею контакт, але Чейні навідріз відмовлявся визнати своє батьківство.
Після народження дитини Флора доручила його рабині Дженні Прінстер. Так темношкіра нянька замінила хлопцеві матір, і він завжди згадував про неї з великою теплотою. Незабаром Флора вийшла заміж за ветерана Громадянської війни у США, Джона Лондона, який виявився дуже гарною людиною. Він став для маленького Джона справжнім батьком і ніколи не давав зрозуміти, що він чужий.
З раннього віку Джон любив, щоб його називали Джек (скорочений варіант імені Джон), і це ім’я закріпилося його на все життя. У шкільні роки хлопчик не на жарт захопився читанням, і був найчастішим відвідувачем місцевої бібліотеки.
Мореплавання
Після закінчення початкової школи 14-річний Джек Лондон не зміг продовжити освіту, оскільки його сім’я жила на межі злиднів. Після виснажливої роботи на заводі він зрозумів найголовніше: він не хотів перетворюватися на «робочу худобу». Зайнявши в няньки грошей, він купив уживану шхуну і разом із друзями зайнявся нелегальним бізнесом із продажу вкрадених устриць.
Відчувши любов до морських пригод, Лондон влаштувався службу «рибальського патруля», який боровся з браконьєрами. У 1893 році юний авантюрист найнявся матросом на промислову шхуну, яка вирушила до берегів Японії на лов котиків. Це плавання подарувало Джеку масу яскравих вражень, які надалі лягли основою більшості його морських творів.
Творчий шлях
Літературний талант у Джека Лондона прокинувся ще в шкільні роки, коли він найкраще писав твори. Однак важке життя, що змушувало юнака багато працювати, не залишало часу для творчості. Одного разу місцева газета призначила грошову премію за найкраще оповідання, і твір Джека Лондона зайняв перше місце. Окрилений успіхом, він прийняв важливе рішення – присвятити життя літературі.
Джек взявся за написання оповідань, але вони нікому не потрібні. Тоді в 1897 він вирушив на Аляску в пошуках золота. Це рішення виявилося невдалим: замість злитків він підхопив цингу, якої довго не міг позбутися.
Нагромадивши багатий життєвий досвід, Джек Лондон серйозно взявся за літературну працю. З-під його пера вийшли «Північні оповідання», «Поклик предків», «Білий ікло», «Мартін Іден», «Час чекає» та багато інших творів, які прославили його на весь світ. Сам Лондон вважав за кращу свою роботу роман «Маленька господиня великого будинку».
У своїх творах Лондон прагнув показати людину в нестандартній, складній ситуації, на зламі власної долі, коли від рішучих дій та віри у себе залежить подальше її життя. Для творчості Джека Лондона характерний реалістичний опис обставин, які доповнюються авантюрним духом пригод та романтики.
Особисте життя
У 1900 році Джек Лондон одружився з Бессі Маддерн, яка народила йому двох дочок. Однак шлюб був недовгим, і в 1905 письменник пішов з сім’ї і одружився з Чарміан Кіттредж.
У біографії Джека Лондона настав момент, коли він став відчувати огиду до письменницької праці. На цьому ґрунті він став зловживати алкоголем, що негативно позначилося на його здоров’ї. Страждаючи від захворювання нирок, письменник як знеболюючий використав морфій. Від його передозування він помер 22 листопада 1916 року. Останнім романом Джека Лондона стала книга «Серця трьох», опублікована посмертно 1920 року.