Біографія Горького
Максим Горький (1868-1936 рр.) – Відомий російський письменник і драматург, автор творів на революційну тематику, основоположник соціалістичного реалізму, номінант на Нобелівську премію в галузі літератури. Багато років провів на еміграції.
Ранні роки
Народився 16 (28) березня 1868 року в м. Нижній Новгород у небагатій сім’ї столяра. Справжнє ім’я Максима Горького – Олексій Максимович Пєшков. Батьки його рано померли і маленький Олексій залишився жити з дідом. Наставницею ж у літературі стала його бабуся, яка й провела онука у світ народної поезії. Він написав про неї коротко, але з великою ніжністю: «У ті роки я був наповнений віршами бабусі, як вулик медом; здається, я думав у формах її віршів».
Дитинство Горького пройшло у жорстких, тяжких умовах. З ранніх років майбутній письменник був змушений займатися підробітками, заробляючи життя чим тільки доведеться.
Навчання та початок літературної діяльності
У житті Горького лише два роки були присвячені навчанню у Нижегородському училищі. Потім через бідність пішов працювати, але постійно займався самоосвітою. 1887 був одним з найважчих у біографії Горького. Через біди, що навалилися, він намагався накласти на себе руки, проте вижив.
Мандруючи країною, Горький пропагував революцію, за що був узятий під нагляд поліції, а потім уперше заарештований у 1888 році.
Перша надрукована розповідь Горького «Макар Чудра» вийшла 1892 року. Потім опубліковані в 1898 твори у двох томах «Нариси та оповідання» принесли письменнику популярність.
У 1900-1901 роках пише роман «Троє», знайомиться з Антоном Чеховим та Львом Толстим.
В 1902 йому було присвоєно звання члена Імператорської академії наук, проте за наказом Миколи II незабаром визнано недійсним.
До відомих творів Горького відносяться розповідь «Стара Ізергіль» (1895 р.), п’єси «Міщани» (1901 р.) та «На дні»(1902 р.), повісті «Дитинство» (1913–1914 рр.) та «В людях» (1915–1916 рр.), роман «Життя Клима Самгіна»(1925–1936 рр.), який автор не закінчив, і багато циклів оповідань.
Горький також писав казки для дітей. Серед них «Казка про Іванушку-дурну», «Горобчик», «Самовар», «Казки про Італію» та інші. Згадуючи про своє важке дитинство, Горький приділяв особливу увагу дітям, організовував свята для дітей із бідних сімей, випускав дитячий журнал.
Еміграції, повернення на батьківщину
У 1906 року у біографії Максима Горького сталася важлива подія – переїзд у США, потім Італію, де він прожив до 1913 року. Навіть там творчість Горького захищала революцію. Повернувшись до Росії, він зупиняється у Петербурзі. Тут Горький працює у видавництвах, займається громадською діяльністю. У 1921 році через хворобу, що загострилася, і розбіжності з владою за наполяганням Володимира Леніна знову їде за кордон. У СРСР письменник остаточно повертається у жовтні 1932 року.
Останні роки та смерть
На батьківщині він продовжує активно займатися письменством, випускає газети та журнали.
Помер Максим Горький 18 червня 1936 року у селищі Горки (Московська область) за загадкових обставин. Ходили чутки, що причиною його смерті стало отруєння і багато хто в цьому звинувачував Сталіна. Однак, ця версія так і не підтвердилася.
Цікаві факти
Батько письменника Максим Пєшков свою дружину Варвару Василівну Каширіну викрав із батьківського дому, молоді потай повінчалися у церкві. За це батько Варвари погрожував позбавити її посагу і довго не спілкувався з дочкою.