Гільйом Каль (дата народження невідома – помер у червні 1358 р.) – Французький селянин, один з керівників селянського антифеодального повстання в середньовічній Франції, яке увійшло в історію під назвою Жакерія. Гільйом Каль, біографія якого стала уособленням відваги і твердості духу, зробив все можливе для утвердження класової справедливості. Для дітей середнього та старшого шкільного віку буде корисно дізнатися цікаві факти з життя керівника Жакерії.
Причини народного повстання
Гільйом Каль – простий селянин, бідняк, який жив у першій половині XIV століття у французькому селі Мелло. Точна дата народження, як і інші біографічні дані із життя народного героя, донині не збереглися.
Каль став одним із учасників селянського повстання, яке розгорілося в роки правління Карла Наваррського, відомого в народі як Карл II Злий, і було спрямоване проти феодального беззаконня.
Передумовами народного бунту стала, насамперед, сильна економічна криза, викликана серією військових конфліктів з Англією та її союзниками, відомих як Столітня війна. Ситуація в країні загострилася також внаслідок епідемії чуми, що забрала з собою сотні людських життів.
У таких важких умовах найменш захищеним прошарком населення виявилися селяни. Через економічну кризу багато хто з них опинився за межею бідності. Вони піддавалися нападу як із боку противника, а й із боку французької армії. У поселеннях орудували банди, яких мало чим відрізнялися місцеві дворяни. Почуваючись повелителями доль, вони безкарно творили, що хотіли.
Поштовхом до селянського повстання послужили нові кабальні податки, які мали піти на відновлення зруйнованих фортець, розташованих неподалік Парижа.
Початок повстання
Невдоволення простих людей зростало з кожним днем, і 28 травня 1358 вилилося в повстання. Воно почалося в невеликому містечку Сен-Ле-д’Ессеран, але дуже швидко почало поширюватися по сусідніх поселеннях.
Селяни не могли більше терпіти панське свавілля і в пориві злості, ненависті та розпачу почали громити дворянські замки. Очолив це повстання Гільйом Каль на прізвисько Генеральний капітан жаків. У ті часи знати саме так зверталася до своїх селян – Jacques bon homme (жак – “добряк”).
Пізніше селянський бунт увійшов до історії як Жакерія.
Капітан жаків
Гільйом чудово розумів, що селяни, не маючи ні досвіду у битвах, ні зброї, ні дисципліни, нездатні на рівних боротися із противником. Щоб виправити слабкі сторони повстанців, Каль брав у полон лицарів, які за збереження життя навчали селян бойовим навичкам.
Для збільшення та зміцнення селянської армії Гільйом почав активно шукати союзників в особі городян. Незважаючи на труднощі, йому вдалося знайти помічників серед парижан, які співчували бідним селянам.
Тим часом Карл Злой висунув війська у бік повсталих селян, сили яких були зосереджені біля села Мелло. Бачачи наближення армії, Каль виявив себе чудовим стратегом, підготувавши людей до зустрічі з ворогом. Він розставив воїнів на пагорбі, а з возів створив вал, за яким сховалися лучники. Було також організовано загін озброєних вершників.
Подібна підготовка справила враження на Карла Наваррського, який протягом тижня не наважувався нападати на селян.
Смерть Гільома
Карл Злой прийшов до думки, що здолати супротивника треба за допомогою хитрощів. Він запросив Гільома Каля на переговори про укладання миру, пообіцявши зберегти життя. Вагомим аргументом, який переконав Каля у щирості його слів, було дане «лицарське слово».
Капітан жаків безстрашно вирушив до табору супротивника, де був відразу схоплений і закутий у ланцюгу. Ця звістка кинула паніку селян, які виявилися нездатними чинити опір аристократії. Народне повстання було погашено.
Із короткої біографії Гільома Каля відомо, що бунтівник пройшов усі муки тортур, перш ніж був обезголовлений. За іншою версією причиною смерті стало «коронування» його вінцем із розжареного металу.
Т