Михайло Опанасович Булгаков (1891–1940 рр.) – російський письменник, драматург, режисер, один із найкращих авторів першої половини ХХ століття. Автор геніальних романів «Майстер і Маргарита», «Біла гвардія», «Собаче серце». Його п’єси користувалися величезним успіхом з середини 1920-х років, проте романи гідно оцінили тільки після його смерті.
Дитинство та освіта
Михайло Булгаков народився 3 (15) травня 1891 року у Києві в сім’ї викладача духовної академії Опанаса Івановича Булгакова. З 1901 року майбутній письменник отримував початкову освіту у Першій Київській гімназії. У 1909 році вступив до Київського університету на медичний факультет. На другому курсі, в 1913 році, Михайло Опанасович одружився з Тетяною Лаппе.
Лікарська практика
Закінчивши в 1916 університет, Булгаков влаштувався на роботу в один з київських госпіталів. Влітку 1916 року його направили до села Микільське Смоленської губернії. У стислої біографії Булгакова не можна не згадати, що в цей період письменник пристрастився до морфію, але завдяки старанням дружини зміг перемогти залежність.
Під час громадянської війни в 1919 Булгаков був мобілізований як військовий лікар в армію Української Народної республіки, а потім в армію Південної Росії. У 1920 році Михайло Панасович захворів на тиф, тому не зміг залишити країну з Добровольчою армією.
Москва. Початок творчого шляху
У 1921 Булгаков переїжджає до Москви. Він активно займається літературною діяльністю, починає співпрацювати з багатьма періодичними виданнями Москви: «Гудок», «Робітник» та ін., бере участь у засіданнях літературних гуртків. У 1923 році Михайло Опанасович вступає до Всеросійського Союзу письменників, в якому також були А. Волинський, Ф. Сологуб, Микола Гумільов, Корній Чуковський, Олександр Блок.
В 1924 Булгаков розлучився зі своєю першою дружиною і вже через рік, в 1925, одружився з Любові Білозерської.
Зріла творчість
У 1924–1928 роках Булгаков створює найвідоміші свої твори: «Дияволіада», «Собаче серце», «В’юга», «Рокові яйця», роман «Біла гвардія» (1925 р.), «Зойкіна квартира», п’єсу «Дні Турбіних »(1926), «Багряний острів» (1927), «Біг» (1928).
У 1926 році в МХАТі була прем’єра п’єси «Дні Турбіних» твір поставили за власною вказівкою Сталіна.
У 1929 Булгаков відвідує Ленінград, де знайомиться з Є. Замятіним і Анною Ахматовою. Через гостру критику революції у своїх творах (зокрема, у драмі «Дні Турбіних»), Михайла Опанасовича кілька разів викликали на допити до ОГПУ. Булгакова перестають друкувати, його п’єси заборонено ставити у театрах.
Останніми роками
У 1930 році Михайло Опанасович особисто написав листа І. Сталіну з проханням надати йому право покинути СРСР або дозволити заробляти на життя. Після цього письменник зміг влаштуватися режисером-помічником у МХАТ. У 1934 Булгакова прийняли до Радянського союзу письменників, головами якого в різні часи були Максим Горький, Олексій Толстой, А. Фадєєв.
У 1931 році Булгаков розлучається з Л. Білозерською і в 1932 році одружується з Оленою Шиловською, з якою був знайомий вже кілька років.
Михайло Булгаков, біографія якого була насичена різними за характером подіями, останніми роками сильно хворів. У письменника діагностували гіпертонічний нефросклероз (хвороба нирок). 10 березня 1940 року Михайло Панасович помер. Поховали Булгакова на Новодівичому цвинтарі в Москві.
Майстер і Маргарита
«Майстер і Маргарита» – найголовніший твір Михайла Булгакова, який він присвятив своїй останній дружині Олені Сергіївні Булгаковій. Письменник працював над романом понад десять років до смерті. Роман є найбільш обговорюваним та важливим твором у біографії та творчості письменника. За життя письменника «Майстер і Маргарита» не публікувався через заборону цензури. Вперше роман видали у 1967 році.
Цікаві факти з життя
У сім’ї Булгакова було семеро дітей: троє синів і чотири дочки. Михайло Панасович був старшою дитиною.
Першим твором Булгакова була розповідь «Пригоди Світлани», яку Михайло Панасович написав ще у семирічному віці.
Булгаков з ранніх років вирізнявся винятковою пам’яттю і дуже багато читав. Однією з найбільших книг, яку майбутній письменник прочитав ще у восьмирічному віці, був роман В. Гюго «Собор Паризької Богоматері».
На вибір Булгакова професії лікаря вплинуло те, що більшість його родичів займалися медициною.
Прототипом професора Преображенського із повісті «Собаче серце» став дядько Булгакова – лікар-гінеколог М. М. Покровський.