Богдан-Зіновій Хмельницький (1595–1657 рр.) – український державний діяч, гетьман Війська Запорізького, полководець. Найбільшу славу йому як історичної особи принесло те, що він очолив національно-визвольну боротьбу проти поляків.
Ранні роки
Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький народився 27 грудня 1595 року в Суботові в сім’ї, яка належала до шляхетського роду.
Про дитячі роки Богдана майже нічого невідомо. Освіта хлопчик здобув у київській братській школі, після закінчення якої вступив до єзуїтського колегіуму у Львові. Тут Богдан вивчав латину та польську мову, осягав ази риторики та твору. Незважаючи на те, що юний Хмельницький перебував під повним впливом єзуїтів, їм не вдалося переконати його зректися православ’я заради католицької віри.
Служіння королю
Польсько-турецька війна 1620 року назавжди змінила життя Хмельницького. Якщо коротко, в одній із битв загинув його батько, а сам Богдан опинився у полоні. За 2 роки рабства він встиг досконало вивчити турецьку та татарську мови. Родичам вдалося зібрати викуп, і після повернення додому Хмельницького було зараховано до реєстрового козацтва.
Богдан був відважним воїном, який неодноразово довів свою безстрашність у боях. Він брав участь у морських походах проти турків, виконував важливі доручення. Крім того, він був освіченою людиною для свого часу: крім української, вільно говорив польською, латинською, турецькою та згодом і російською мовою.
Під час війни Речі Посполитої проти Московського царства Хмельницький очолив облогу Смоленська. В 1635 йому вдалося врятувати польського короля Владислава IV з полону, за що отримав у подарунок золоту шаблю і велику повагу при королівському дворі.
Національно-визвольна війна
Хмельницький брав участь у багатьох битвах, але найважливішою діяльністю його долі стала Національно-визвольна війна. Причиною повстання козаків проти польської шляхти стало насильницьке захоплення земель, грубе нав’язування католицької віри, жорстокість поляків по відношенню до українців.
У січні 1648 року січове козацтво одностайно обрало Богдана Хмельницького своїм гетьманом. Він організував військо, якого постійно примикали новобранці. Відсутність кінноти новий гетьман швидко вирішив завдяки союзу з кримським ханом.
Перша серйозна битва поляків та козаків сталася під Жовтими Водами та завершилася перемогою війська Хмельницького. Наступним стратегічним об’єктом стало місто Корсунь, і в Корсунському бій перемога також залишилася за козаками.
Національно-визвольна війна почала приносити свої плоди, поляки та євреї стали зазнавати гонінь. Однак козаки поступово виходили з-під контролю досвідченого стратега Хмельницького, а після смерті Владислава IV війна ставала, по суті, безглуздою.
Чергова битва козаків і поляків у 1649 році завершилася підписанням Зборівського миру, який був порушений через рік. Цього разу було укладено Білоцерківський світ, але й через 2 роки він був порушений військовими діями з боку козаків.
Богдан Хмельницький, біографія якого тісно пов’язана із визвольним рухом на території України, вже не міг самостійно вибратися з війни. Не бачачи іншого виходу, він уклав мир із російською державою, а козаки присягнули російському цареві Олексію Михайловичу. У 1653 відбулася Переяславська Рада, за якою козаки увійшли під «праву руку царя».
Особисте життя
У Хмельницького було три дружини: Ганна Сомко, Олена Чаплінська та Ганна Золотаренко. Підсумком цих спілок стало народження вісьмох дітей: чотирьох хлопчиків та чотирьох дівчаток.
В останній рік життя у Хмельницького виникли серйозні проблеми зі здоров’ям. Передчуючи швидку смерть, він встиг передати владу наступнику, 16-річному синові Юрієві.
Богдан Хмельницький помер 6 серпня 1657 року. Причиною смерті став крововилив у мозок.