Біографія Біанки
Віталій Валентинович Біанки (1894 – 1959) – радянський письменник, автор багатьох творів для дітей. Він дуже любив природу і розкривав її загадки найменшим читачам на сторінках своїх книг. Повідомлення про біографію Біанки буде особливо корисним для учнів молодших класів.
Дитячі та юнацькі роки
Віталій Біанки народився 30 січня (11 лютого) 1894 року в Петербурзі, в інтелігентній родині. Батько був ученим-орнітологом та працював у Зоологічному музеї Академії наук, мати займалася вихованням трьох синів. Професія батька багато в чому визначила пристрасне захоплення Віталія природою. У будинку Біанки постійно була якась живність: у кімнатах стояли клітини з птахами, акваріум з рідкісними рибками та тераріум зі зміями, ящірками та черепахами.
Влітку вся сім’я перебиралася до села Лебяжье, де діти отримували повну свободу, і із задоволенням досліджували мальовничі околиці. Батько довго бродив із синами лісом, пояснював, як вести спостереження, вчив рибалити і полювати.
Після закінчення гімназії майбутній Віталій Біанкі вступив до Петербурзького університету на відділення природничих наук. Проте його планам стала на заваді Перша світова війна, і в 1916 році юнак був мобілізований на фронт.
Життя після революції
У молодості Віталій Біанки вів активне політичне життя, і в лютому 1917 року був обраний до Ради солдатських та робітничих депутатів, приєднався до есерів, ходив під прапором Колчака. У короткій біографії Віталія Біанки було місце і переслідуванням з боку радянської влади: його неодноразово заарештовували за підозрою в контрреволюційній діяльності і одного разу навіть вислали в Уральськ (Казахстан).
Після тривалих поневірянь Біанкі знайшов собі притулок на Алтаї, влаштувався в місті Бійську. Тут він став працювати у відділі народної освіти з музейної частини, був призначений завідувачем музею, викладав у школі імені ІІІ Комінтерну. Віталій Валентинович був активним учасником Бійського товариства любителів природи, читав лекції з орнітології в Алтайському народному університеті, організував дві наукові експедиції на Телецьке озеро.
Літературна діяльність
Протягом усього життя Віталій Біанки не переставав вести запис своїх спостережень за життям тварин. Це виявилася важлива та корисна інформація: багато з цих записів лягли в основу літературних творів. Загалом у творчій скарбничці Біанки налічується понад 300 оповідань, казок та повістей. Було опубліковано близько 120 книг, перекладених мовами світу.
У своїй автобіографії Віталій Валентинович писав, що прагнув так писати розповіді про природу, щоб вони були однаково цікаві і дітям, і дорослим. Першу популярність письменнику принесла його казка “Подорож червоноголового горобця”, потім були інші чудові твори про природу: “Лісові будиночки”, “Мишеня Пік”, “Чий ніс кращий?
“, “Сінічкін календар”, “Лісова газета” та багато інших.
Особисте життя
Віталій Біанкі був двічі одружений. Перший шлюб виявився невдалим і швидко розпався. Зі своєю другою дружиною, Вірою Клюжевою, письменник прожив довге щасливе життя, став батьком чотирьох дітей – доньки та трьох синів. Він зміг прищепити їм велику любов до природи, позитивне ставлення до життя, уміння радіти дрібницям. Біанки дуже любив дітей і проводив з ними весь свій вільний час.
В останні роки життя Віталія Валентиновича мучили серйозні недуги: діабет та захворювання судин. Помер Біанкі 10 червня 1959 року від раку легенів. Похований на Богословському цвинтарі.