Костянтин Дмитрович Бальмонт (1867-1942) – знаменитий російський поет, символіст, класик літератури Срібного віку. Відомий також своїми перекладами з багатьох мов. Автор безлічі поетичних збірок, статей та нарисів.
Ранні роки життя. Освіта
Народився 15 червня 1867 року в селі Гумнищі Володимирської губернії, де мешкав до 10 років. Батько Бальмонта працював суддею, потім головою у земській управі. Любов до літератури та музики майбутньому поету прищепила мати. Сім’я перебралася в Шуя, коли старші діти пішли до школи. У 1876 році Бальмонт навчався в Шуйській гімназії, але незабаром навчання йому набридло, і він усе більше уваги став приділяти читанню. Після виключення з гімназії за революційні настрої, Бальмонт перевівся у Володимир, де навчався до 1886 року. У цьому ж році вступає до університету в м. Москва, юридичне відділення. Навчання там тривало недовго, через рік його виключили за участь у студентських заворушеннях.
Початок творчого шляху
Свої перші вірші поет написав будучи десятирічним хлопчиком, але мати розкритикувала його починання, і Бальмонт більше не намагався щось писати наступні шість років.
Вперше вірші поета були надруковані в 1885 року у журналі «Живописне огляд» у Петербурзі.
Наприкінці 1880-х років Бальмонт займався перекладацькою діяльністю. У 1890 році через тяжке фінансове становище і невдалий перший шлюб, Бальмонт намагався покінчити життя самогубством викинувся з вікна, але залишився живим. Отримавши серйозні травми, він рік пролежав у ліжку. Цей рік у біографії Бальмонта складно назвати вдалим, але слід зазначити, що він виявився продуктивним у творчому плані.
Дебютна збірка поезій (1890) поета не викликала інтересу у громадськості, і поет знищив весь тираж.
Сходження до слави
Найбільший розквіт творчості Бальмонта посідає 1890-е роки. Він багато читає, вивчає мови та подорожує.
Бальмонт часто займається перекладами, в 1894 перекладає Історію скандинавської літератури Горна, в 1895-1897 «Історію італійської літератури» Гаспарі.
Бальмонт видав збірку Під північним небом (1894), почав друкувати свої твори у видавництві «Скорпіон», журналі «Терези». Незабаром з’являються нові книги У безкраї (1895), Тиша (1898).
Одружившись вдруге 1896 року, Бальмонт їде до Європи. Декілька років він подорожує. 1897 року в Англії читає лекції про російську поезію.
Четверта за рахунком збірка поезії Бальмонта Будемо як сонце вийшла 1903 року. Збірка стала особливо популярною і принесла автору великий успіх. На початку 1905 року Костянтин Дмитрович знову їде з Росії, він подорожує Мексикою, потім їде до Каліфорнії.
Бальмонт брав активну участь у революції 1905-1907 року, в основному вимовляючи промови перед студентами та ладу барикади. Боячись бути заарештованим, поет їде до Парижа 1906 року.
Побувавши в Грузії в 1914 році, переклав російською поему Ш. Руставелі Вітязь у тигровій шкурі, а також багато інших. У 1915 році, повернувшись до Москви, Бальмонт їздить країною з лекціями.
Остання еміграція
У 1920 році через погане самопочуття третьої дружини та доньки поїхав з ними до Франції. Більше до Росії він не повертався. У Парижі Бальмонт публікує ще 6 збірок своїх віршів, а в 1923 році автобіографічні книги: «Под новим серпом», «Повітряний шлях».
Поет сумував Росією і не раз шкодував, що поїхав. Ці почуття відбивались у його поезії на той час. Життя на чужині ставало все важчим, здоров’я поета погіршилося, були проблеми з грошима. У Бальмонта виявили серйозне психічне захворювання. Живучи у злиднях у передмісті Парижа, він більше не писав, а лише зрідка читав старі книги.
23 грудня 1942 року в Нуазі-ле-Гран, неподалік Парижа, в притулку Російський дім Бальмонт помер від запалення легенів.