Павло Петрович Бажов (1879-1950 рр.) – Відомий радянський письменник, фольклорист. Автор уральських оповідей «Малахітова скринька», за які був нагороджений Сталінською премією 2-го ступеня. Був також талановитим викладачем, організовував школи та закликав підвищувати грамотність народу.
Дитинство і юність
Народився Павло 15 (27) січня 1879 поблизу Єкатеринбурга в сім’ї робітника. Дитячі роки у біографії Бажова пройшли у невеликому місті Полевському Свердловській області. Навчався у заводській школі, де був одним із найкращих учнів класу. Після закінчення духовного училища в Єкатеринбурзі вступив до духовної семінарії Пермі. Закінчивши навчання у 1899 році, став працювати учителем російської мови.
Варто коротко зазначити, що дружиною Павла Бажова стала його учениця Валентина Іваницька. У шлюбі у них народилося четверо дітей.
Початок творчого шляху
Перша письменницька діяльність Павла Петровича Бажова припала на роки громадянської війни. Саме тоді він став працювати журналістом, пізніше захопився історіями Уралу. Проте більша біографія Павла Бажова відома як фольклориста.
Перша книга з Уральськими нарисами під назвою “Уральські були” була опублікована у 1924 році. А перша оповідь Павла Петровича Бажова вийшла 1936 року («Дівка Азовка»). Здебільшого всі оповіді, переказані та записані письменником, мали фольклорну основу.
Головний твір письменника
Вихід книги Бажова «Малахітова шкатулка» (1939) багато в чому визначила долю письменника. Ця книга принесла письменникові світову популярність. Талант Бажова якнайкраще проявився в оповідях цієї книги, яку він постійно поповнював. «Малахітова скринька» – це збірка оповідей для дітей та дорослих про життя та побут на Уралі, про красу природи уральської землі.
У «Малахітовій скриньці» міститься багато міфологічних персонажів, наприклад: Господиня Мідної гори, Великий Полоз, Данило-майстер, бабуся Синюшка, Вогневушка-поскакушка та інші.
1943 року завдяки цій книзі Бажов отримав Сталінську премію. А 1944 року був нагороджений орденом Леніна за плідну творчість.
Павло Бажов створив безліч творів, на основі яких було поставлено балети, опери, спектаклі, знято фільми та мультфільми.
Смерть та спадщина
Життя письменника обірвалося 3 грудня 1950 року. Письменника було поховано у Свердловську на Іванівському цвинтарі.
У рідному місті письменника, у будинку, де він жив, відкрито музей. Ім’я письменника має народний фестиваль у Челябінській області, щорічна премія, що вручається в Єкатеринбурзі. Павлу Бажову встановлено пам’ятні пам’ятники у Свердловську, Полевському та інших містах. Також ім’ям письменника названо вулиці у багатьох містах колишнього СРСР.