Крістоф Ройтер та Міхаель Елер провели експеримент на невеликій групі добровольців. Всім їм дали послухати скрегіт нігтів і скрип крейди по дошці. При цьому оцінювалася як психологічна реакція на неприємні звуки, так і фізіологічна – добровольці вимірювали гальванічне опір шкіри. Половину учасників попередили, які звуки вони почують, а решті сказали, що заграє сучасна музика.
Психологічна реакція роздратування та невдоволення спостерігалася у всіх піддослідних, однак у групі, яка чекала на музику, вона була дещо меншою. Опір шкіри змінювався у всіх випадках, з чого дослідники зробили висновок, що реакція на скрегіт має фізіологічну основу.
⠀
Скрегіт нігтів по дошці має частоту від двох до чотирьох тисяч герц. Виходячи з форми слухового каналу людини, вухо найбільш чутливе саме до цього інтервалу частот.