Особлива реакція жінок на дитячий плач закладена лише на рівні неусвідомленої «програми» мозку.
У дослідженні італійських вчених чоловікам і жінкам пропонувалося прослухати 15-хвилинні відрізки з білим шумом, в яких були вкраплення тиші та плачу голодної дитини.
Магнітно-резонансне сканування виявило, що у чоловіків під час плачу не спостерігалося зміни патернів мозкової активності, тоді як хвильова активність мозку жінок одразу змінювалася.
Причому це не залежало від того, чи є у жінки діти, чи ще немає.