Традиційно морякам дозволялося носити сережки у вусі після першого перетину екватора або після того, як вони обігнули мис Горн. Багато хто з них вірив, що сережка – це талісман, який оберігає від морської хвороби або не дозволяє її власнику потонути. Однак багато піратів носили цю прикрасу і для практичної користі — у разі їхньої смерті сережка ставала оплатою транспортування до рідних для того, щоб їх нормально поховали.
А пірати, які відповідали за стрілянину з гармат, знаходили їм ще більш банальне застосування – сережки служили їм вушними затичками під час гучного пострілу.