Біографія Урбан II
Блаженний Урбан II – папа римський, який очолював католицьку церкву з 1088 до 1099 року. Одна з найважливіших особистостей Середньовіччя, які вплинули на розвиток історії. Папа римський Урбан 2 запам’ятався як ініціатор знаменитих Хрестових походів, які протягом багатьох років стали головною причиною протистояння мусульман і християн.
Ранні роки
Ед (Одо) де Шатільон де Лажері (мирське ім’я папи Урбана 2) з’явився на світ приблизно в 1042 в графстві Шампань, розташованому неподалік Парижа. Ед належав до знатного, але не дуже багатого і могутнього французького сімейства.
Ед отримав чудову на той час освіту. Навчався він у Реймському університеті, ректором якого був католицький чернець Бруно, згодом зарахований до лику святих. Саме Бруно став першим учителем та наставником майбутнього Папи Римського. Він вважав, що найвищий рівень служіння Господу — свідома відмова від усього земного. Цей духовний постулат намагався донести до улюблених учнів, серед яких був і Ед де Шатільон.
Початок духовної кар’єри
Розумний і чудово освічений Ед почав швидко просуватися кар’єрними сходами. Спочатку він став каноніком у Реймсі, а через короткий час отримав місце архідиякона.
Несподіваним для всіх став відхід Еда де Шатільона в 1070 в монастир Клюні, розташований в Бургундії. Тут 30-річний священнослужитель знайшов свого другого вчителя, який був повною протилежністю Бруно.
Якщо коротко, у 1076 році Ед де Шатільон став одним із соратників папи Григорія VII — відомого владолюбця і політика, який заради досягнення своїх цілей готовий був піти «по головах». Він прагнув абсолютної папської влади і за короткий термін зміг досягти цього.
Ед де Шатільон був одним із найзатятіших прихильників усіх реформ, що проводилися Папою Григорієм VII. В 1080 він отримав призначення на посаду кардинала Остії і був одним з небагатьох, кого діючий папа римський бачив своїм наступником.
Папство
Після смерті папи Григорія VII в 1085 папою був обраний Дезідерій, настоятель Монтекассіно. Однак на цій верховній посаді він пробув всього 3 роки, і в березні 1088 на зборах кардиналів новим Папою Римським був одностайно обраний 46-річний Ед де Шатільйон, який отримав нове ім’я – Урбан II.
При вивченні короткої біографії папи Урбана 2 варто відзначити, що він продовжив політику свого наставника, однак дещо пом’якшив її своєю природною дипломатичністю.
Правління Урбана II припало на важкий для Західної Європи час. Регулярні неврожаї та епідемії, закріпачення селянства створювали упадницькі настрої у суспільстві. Ситуація посилилася формуванням принципу майорату, у якому все майно великого землевласника передавалося лише старшому синові. У цьому молодші сини залишалися без засобів для існування, і вчорашні шляхетні лицарі нерідко ставали розбійниками.
Надії на зміни люди покладали на Церкву, і папа Урбан II розумів, що для зміцнення католицької церкви та власної влади йому потрібно зробити важливе радикальне рішення.
Хрестові походи
Таким рішенням стало проголошення хрестових походів, приводом до яких стало прохання візантійського імператора надати допомогу в боротьбі з мусульманами.
У біографії Урбана 2 найзнаменнішою подією стала його полум’яна мова в листопаді 1095 перед народом Франції, яка згодом була визнана як найбільш ефективна мова у всій європейській історії. Папа Урбан II закликав силою звільнити Святу Землю від турецького засилля і народ радісно підтримав його. Добровольці пришивали до свого одягу червоний хрест — звідси й походить назва «хрестоносці».
Правителі інших європейських країн також підтримали ідею папи з хрестовими походами. Обіцянка католицької церкви очистити від гріхів усіх хрестоносців стала чудовим виправданням для війни з мусульманами, яка, по суті, зводилася до завоювання нових земель та багатих заморських трофеїв.
Те, що зробив папа Урбан II, мало великі наслідки для всього мусульманського та християнського світів Середньовіччя. Так в історії Європи розпочався новий етап, який одержав назву «епоха Хрестових походів».
Помер папа Урбан II 29 липня 1099, невдовзі після взяття хрестоносцями Єрусалима.