Біографія Тутмос 3
Тутмос Третій (XV століття до н. е.) – фараон Стародавнього Єгипту з XVIII династії, син фараона Тутмоса II та наложниці Ісіди. Увійшов у історію як мудрий і далекоглядний правитель, який за п’ятдесят чотири роки свого царювання підняв імперію до небувалих висот. Доповідь на тему короткої біографії Тутмоса 3 дозволить краще розкрити характер великого фараона.
Ранні роки
Тутмос 3 народився орієнтовно у другій половині XV століття. Він був єдиним сином фараона Тутмоса II войовничого, але слабкого здоров’ям імператора. Тутмос II перебував під великим впливом своєї однокровної сестри Хатшепсут, яка у результаті стала його дружиною. Втім, спадкоємця фараонові подарувала не вона, а наложниця Ісіда.
Після смерті Тутмоса II у 1479 році до н. е. на престол зійшов Тутмос ІІІ. Однак, оскільки законний спадкоємець був надто молодий, його регентом стала перша дружина Тутмоса Другого, королева Хатшепсут. Незабаром амбітна правителька проголосила себе фараоном і постаралася докласти всіх сил для процвітання Єгипту. Вона забезпечила Тутмосу 3 освіту, гідне принца, і коли юнак досяг відповідного віку, призначила його головнокомандувачем своїх армій.
Прихід до влади
Хатшепсут дуже міцно трималася за владу, залишивши пасинку лише номінальні права. Вона безроздільно правила Єгиптом протягом двох десятків років, витраваючи мирну політику. Коли Хатшепсут померла, Тутмос 3 зійшов на престол, ставши шостим фараоном вісімнадцятої династії Стародавнього Єгипту. Насамперед він намагався знищити будь-який спогад про свою регентку: стер її ім’я з усіх пам’ятників, манускриптів та обелісків, з усіх папірусів у бібліотеці. Не пощадив Тутмос 3 і поплічників Хатшепсут, позбавивши їхнього майна і зробивши рабами.
Фараон Тутмос 3 не мав наміру продовжувати мирну політику своєї тітки. Особисті якості правителя – честолюбство, непохитність, рішучість – вимагали виходу після тривалої вимушеної сплячки. Амбіції нового фараона були настільки великі, що він мав намір у найближчі терміни підкорити собі ні багато ні мало половину світу.
Але, незважаючи на свій войовничий настрій, Тутмос 3 не мав наміру зупиняти грандіозне будівництво у своїх володіннях. Маючи непогані здібності художника та архітектора, він часто сам робив попередні начерки споруд. Найбільш вражаючим проектом часів правління Тутмосу 3 називають Карнакський храм.
Завойовницькі походи
Наприкінці двадцять другого року правління Тутмос 3 зібрав військо та виступив у свій перший військовий похід. Перейшовши Сінай, він із наскоку взяв Гізу. Здобув фараон блискучу перемогу і при Мегіддо, повернувшись додому з значним списком завоювань: відтепер у числі підконтрольних територій Єгипту було понад сто міст, які раніше належали сирійським князям.
За роки свого правління фараон Тутмос 3 здійснив сімнадцять військових походів, які не завжди завершувалися кровопролитними битвами. Єгипту постійно докучали неспокійні північно-східні сусіди. Тутмосу 3 регулярно доводилося їх утихомирювати, і в більшості випадків йому для цього було достатньо продемонструвати міць своєї армії.
Примітно, що кожен рубіж, захоплений фараоном, він старанно облагороджував і облаштовував. Так за роки свого правління Тутмос 3 не тільки значно розширив власні володіння, а й створив усі умови для їхнього процвітання.
Останні роки життя
У Тутмоса 3, як і належить фараонові, було багато дружин і наложниць, проте головною дружиною була лише одна – Мерітра Хатшепсут. Вона подарувала дружину сина, Аменхотепа II, який став головним спадкоємцем Тутмоса 3, і наступним фараоном. Аменхотеп мав багато братів і сестер, однак вони були народжені від другорядних дружин, і не мали жодного права на престол.
В останні роки життя Тутмос 3 наблизив себе спадкоємця, щоб навчити його вирішувати важливі державні питання. Приблизно в середині березня 1425 до н. е. фараон Тутмос 3 помер. Він правив Єгиптом 54 роки, і за цей час встиг зробити його по-справжньому великою державою.