Біографія Сулеймана Керімова
«Старожив» рейтингу Forbes, харизматичний лідер, успішний інвестор та щедрий меценат.
Дитинство та освіта
Народився Дербенті Дагестанської АРСР 12 березня 1966 року у інтелігентної сім’ї: батько – юрист, мати – економіст. В 1983 закінчив з відзнакою середню школу, а в 1989 економічний факультет Дагестанського державного університету. Самим улюбленим предметом вважав математику. Неодноразово перемагав на математичних олімпіадах, отримав із шахів перший спортивний розряд. Поряд із захопленням математикою та шахами серйозно захоплювався єдиноборством і гирьовим.
З 1989-1991 рр. проходив військову службу в ракетних військах стратегічного призначення в Радянській армії. Керімова присвоєно військове звання старший сержант”.
Трудова діяльність
Відразу після закінчення інституту Сулейман Керімов влаштувався на завод «Ельтав», де за п’ять років зробив кар’єру, дійшовши до посади помічника генерального директора з економічних питань. У 1993 році «Ельтав» заснував Федеральний промисловий банк у Москві, в який Керімова делегували представляти інтереси підприємства.
Саме тут у Сулеймана Керімова яскраво проявилася підприємницька жилка, яка згодом принесла йому славу успішного стратегічного інвестора, про якого говорять, що він завжди опиняється на крок попереду. У 90-ті роки Федеральний промисловий банк надавав фінансову допомогу підприємствам, що зазнавали серйозних проблем з оборотним капіталом, зокрема, великим енергопостачальним холдингам. Після стабілізації економіки, повернені цими клієнтами кредити принесли суттєву дивіденди і банку, та його менеджменту, зокрема Сулейману Керимову, котрий через деякий час став контролюючим власником кредитної установи.
Бізнес
Першим серйозним правочином Сулеймана Керімова стала покупка нафтового трейдера «Нафта-Москва» (колишній «Союзнефтеекспорт»). «Нафта-Москва» стала основним інструментом Керімова, який спеціалізувався на інвестиціях у стратегічні активи з подальшим їх перепродажем. Так, у 2003 році компанія придбала акції ВАТ «Газпром», кредит на купівлю яких повернули вже через чотири місяці, завдяки зростанню цінних паперів. До 2008 року підприємець володів майже 4,3% акцій Газпрому та 5,6% Ощадбанку, які він незабаром продав, виручивши за них, за різними оцінками, десятки мільярдів доларів.
Восени 2005 року “Нафта-Москва” стала власником 70%-ї частки одного з найбільших холдингів з видобутку золота та срібла “Поліметалу”. Після успішно проведеного у 2007 році IPO на Лондонській фондовій біржі Керімов продав акції компанії.
У свій час Сулейман Керімов володів телекомунікаційними активами, об’єднаними в холдинг «Національні телекомунікації», проданий у 2008 році за ,5 млрд, а також майже 40% будівельної групи компаній «ПІК».
До капіталу останньої бізнесмен увійшов у 2009 році в момент, коли найбільший російський забудовник відчував серйозні фінансові проблеми. Усього за пару років ситуацію в компанії вдалося стабілізувати, ще за два роки, перед продажем «ПІКу» збільшити її капіталізацію до $1,42 млрд.
У 2010 році Сулейман Керімов придбав 53% пакет акцій «Уралкалія», найбільшого у світі виробника калійних добрив. За деякою інформацією, ця вартість операції склала $2,5 млрд. Свої 41,7% наприкінці 2013 року бізнесмен продав, як передбачали, вже за $4,1 млрд.
Сьогодні одним із головних активів сім’ї Керимових є золотодобувна компанія ПАТ «Полюс Золото», передана синові підприємця Саїду. Почавши у 2009 році з придбання 37% акцій «Полюса», наразі Керимові консолідували 95% цінних паперів компанії. У середині вересня 2018 року «Полюс Золото» озвучив плани на майбутній рік – збільшити видобуток дорогоцінного металу до 2,8 млн тройських унцій, що вище за прогнозовані за підсумками 2018 року 2,375-2,425 млн унцій, а також знизити капітальні витрати до $6. зокрема сприятиме виведення у 2018 році на повну потужність Наталкинського родовища, найбільшого за запасами золота копальні в Росії.
Інший значний актив сім’ї Керимових – міжнародний аеропорт федерального значення “Махачкала”. У 2014 році, одразу після приватизації повітряної гавані, структури бізнесмена провели реконструкцію злітно-посадкової смуги, що дозволило значно покращити основні показники аеропорту. Так, за підсумками 2017 року пасажиропотік зріс до рекордних 1,068 млн. осіб, приблизно на чверть перевищивши показник 2016 року. Прогнозується, що у 2018 році «Махачкала» перевезе вже 1,2 млн пасажирів, завдяки тому збільшення авіавильотів – на 15% до 6,6 тис. рейсів (за підсумками 9 місяців 2018 року). Надалі планується ще більше наростити пасажиропотік, що пояснюється роботами з будівництва міжнародного терміналу, інвестиції в яке становлять приблизно 1 млрд рублів. На початку 2018 року аеропорт “Махачкала” отримав премію “Повітряні ворота Росії” у категорії “Регіональний проект Північно-Кавказького федерального округу”.
За 2017 рік Сулейман Керімов задекларував дохід майже в 2,6 млрд рублів, що істотно більше, ніж у 2016 році – приблизно 12 млн рублів. Це може свідчити про ефективне вкладення у фінансові та інвестиційні інструменти коштів, які сенатор передав у довірче управління. А стан Керімова обчислюється мільярдами доларів, і він регулярно потрапляє до списків найбагатших бізнесменів Росії. При цьому Сулейману Абусаїдовичу нерідко приписують власність, якою він насправді не володіє, і, відповідно, її немає в декларації. Так, чутки про те, що Керімов володіє нерухомістю на Блакитному Березі Франції, фактично спричинили звинувачення в ухиленні від сплати податків, висунутих восени 2017 року французькою стороною проти члена Ради Федерації РФ. Затримання Керімова в аеропорту Ніцци, заборона на вільне пересування, підозри у відмиванні грошей та загальна стресова обстановка призвели до того, що Сулейман Абусаїдович на початку травня 2018 року потрапив до лікарні через проблеми із серцем. З Керімова було повністю знято всі звинувачення лише у червні 2018 року.
Громадська та благодійна діяльність
Ще під час навчання у ДДУ Сулейман Керімов очолював профком вишу. Сьогодні про діяльність мецената на благо всього Дагестану та його мешканців знає вся країна.
Вперше Сулеймана Абусаїдовича було обрано депутатом Державної Думи в 1999 році і входило до складу думського комітету з безпеки. У Держдумі IV скликання (2003-2007 рр.) Керимов обіймав посаду заступника голови комітету з фізичної культури, спорту та у справах молоді. В 2008 став членом Ради Федерації від Республіки Дагестан, представляючи законодавчу владу. У 2016 році знову обрано сенатором від рідного регіону.
Усі роки перебування на державній службі кошти Керімова знаходяться у трастовому управлінні благодійного фонду Suleyman Kerimov Foundation. Саме цей фонд є джерелом коштів, які від імені сенатора щедро витрачаються як на великі проекти мецената, так і на адресну допомогу.
Suleyman Kerimov Foundation був заснований у 2007 році. Можливо, ідея організувати благодійний фонд прийшла Сулейману Керимову, який і до того надавав допомогу землякам і не тільки в той момент, коли він сам потребував кваліфікованої допомоги. У листопаді 2006 року Керімов потрапив в автоаварію і отримав опіки трьох чвертей поверхні тіла, після чого пожертвував €1 млн організації «Пінокіо», яка надає допомогу дітям, які обгоріли. Сьогодні фонд Керімова фінансує проекти, пов’язані з підтримкою дітей та молоді, як у Росії, так і у світі. Завдяки засобам сенатора незаможні мусульмани з Росії отримують можливість щороку здійснювати хадж до Мекки. На гроші фонду Керімова відбудовано мечеті в Дагестані, а також реконструйовано Московську соборну мечеть, що стала після проведених робіт найбільшою в Європі. Невипадково Сулейман Абусаїдович за підсумками 2013 року увійшов до першої трійки рейтингу багатих людей Росії, які спрямовували найбільше коштів на благодійність. Фонд Керімова також співпрацює з багатьма колегами в Росії та світі. Серед його партнерів такі відомі фонди, як «Здоров’я нації», OmidFoundation, «Подаруй Життя» та ін. Крім того, сам член Ради Федерації входить до опікунської ради центру для обдарованих дітей «Сіріус-Альтаїр» у Махачкалі, філії освітнього проекту « Сіріус», ідеологом якого виступив президент РФ Володимир Путін.
Мабуть, більшість турбот сенатора і його Suleyman Kerimov Foundation пов’язані з рідним Дагестаном. З нещодавніх реалізованих проектів: відновлення після пожежі Будинку-музею Сулеймана Стальського, в урочистому відкритті якого навесні 2017 брала участь Фіруза Керімова. Першого вересня 2017 року після реконструкції відкрилася Гімназія культури світу No18, де навчався майбутній сенатор. Під час поїздки влітку 2018 року Сулейман-Стальським районом Керимов та його дружина підтримали ідею будівництва та реконструкції низки соціальних об’єктів, у тому числі в селі Шихікент, звідки родом Фіруза Керімова.
Зроблено багато, ще більше належить здійснити. Так, у серпні 2018 року стало відомо про реалізацію в Магарамкентському районі інвестпроекту з вирощування яблук, що не має аналогів у Дагестані, який можна назвати ще й імпортозамінним. На площі 140 га буде висаджений суперінтенсивний яблуневий сад на шпалері з автоматизованим краплинним зрошенням, а в перспективі тут збудують плодосховища на 10 тис. тонн, що сприятиме вирішенню нагальної проблеми в Дагестані – нестачі сховищ. Також проект, який реалізує КФГ «Сад», допоможе працевлаштувати кілька сотень жителів республіки.
Наприкінці жовтня 2018 року були озвучені масштабні плани щодо появи в Дагестані туристичного кластера з центром у Дербенті, одному з найстародавніших міст Росії. Розвиток інфраструктури має на увазі будівництво мережі сучасних готелів, вирішення транспортної проблеми, прокладання інженерних комунікацій. Все це вимагатиме серйозних вливань при малому наповненні міського бюджету. Керімов запропонував вихід із становища: у листопаді 2018 року він стане на податковий облік у рідному Дербенті. За його підрахунками, це принесе місту додаткові 1,5 мільярда рублів.
Підтримка спорту
Сулейман Керімов, який у юності серйозно займався спортом, багато років підтримує професійні спортивні спільноти та окремі команди. Зокрема, був головою опікунської ради Федерації спортивної боротьби Росії з моменту заснування Федерації до 2012 року. Фонд Керімова є основним спонсором організації. Сулеймана Абусаїдовича було нагороджено «Золотим Орденом» за внесок у розвиток спортивної боротьби. Досі борці активно дякують йому за підтримку.
З 2011 до 2016 року володів махачкалінським футбольним клубом «Анжи». З приходом Сулеймана Керімова та з появою легіонерів у складі команди, а на чолі її – провідних тренерів зі світовими іменами, Анжи швидко вийшов і надовго закріпився у прем’єр-лізі. Крім того, коштом сенатора був реконструйований стадіон «Анжи-Арена».
родина
Незважаючи на романи, що постійно приписувалися Сулейману Керимову, він давно щасливий у шлюбі зі своєю однокурсницею Фірузою, з якою одружився ще в студентські роки. Дружина займається як сім’єю, а й допомагає чоловікові у його великої благодійної діяльності. У пари троє дітей, старші з яких Саїд та Гульнара – підприємці, займаються як сімейним бізнесом, так і реалізують власні проекти.