Біографія Станіславського
Костянтин Сергійович Станіславський (1863-1938) – режисер, актор, педагог, основоположник унікальної акторської системи, відомої у всьому світі. Є творцем знаменитого московського театру та Оперного театру-студії. Біографія Станіславського Костянтина Сергійовича сповнена яскравих подій, відкриттів та зустрічей із визначними людьми свого часу.
Дитинство і юність
Костянтин Сергійович народився 17 (5) січня 1863 року в Московському сімействі Олексієвих, що належав династії великих промисловців. Станіславський – це сценічний псевдонім, яким він скористався у зрілі роки.
Сім’я Алексєєвих була велика: Костя мала ще дев’ять братів і сестер. Батьки, які ні в чому не знали потреби, приділяли велику увагу вихованню дітей. З ними займалися найкращі викладачі з літератури, природничих наук, іноземних мов, танців, музики.
На той час стало модним влаштовувати домашні аматорські театри, і сімейство Алексєєвих не стало винятком. Для близьких друзів та родичів вони організовували невеликі спектаклі, у яких незмінно брав участь маленький Костя.
Він відчував велике задоволення під час виступів і батьки підтримували інтереси сина. Втім, театр розглядався ними лише як приємне захоплення. Подорослішавши, Костянтин мав очолити справу батька та керувати великою фабрикою.
Так і сталося. Після закінчення Лазаревського інституту юний Алексєєв займався батьківськими справами, розвивав провадження, укладав договори, проте не припиняв мріяти про театр.
Організація МОІіЛу
У 1885 році Костянтин Сергійович обрав собі псевдонім Станіславський, а через три роки спільними зусиллями з Ф. Комісаржевським та Ф. Сологубом організував Московське товариство мистецтва та літератури – МОІіЛ. Станіславський не лише профінансував суспільство, але й особисто розробив його статут.
Протягом десяти наступних років Станіславському вдалося створити безліч яскравих образів, що запам’ятовуються, в постановках МОІіЛу. Його акторський талант був гідно оцінений публікою та театральними критиками.
Маючи чималий творчий потенціал, Костянтин Сергійович не лише лицедіяв на сцені, а й займався постановкою вистав.
МХАТ
1898 року відбулася доленосна зустріч Станіславського з театральним режисером Немировичем-Данченком. Протягом доби вони обговорювали питання, яке давно хвилювало їх обох – створення Московського художнього театру.
Дебютом нового театру стала п’єса “Цар Федір Іоаннович”, проте справжнім відкриттям у світі театрального мистецтва стала постановка чеховської “Чайки”. Надалі саме чайка стала символом МХАТу.
Костянтин Сергійович усі свої сили направив на створений ним театр. Крім режисури, але зайнявся розробкою власної системи, за якою актор не повинен передавати чужі переживання. Найважливіше завдання будь-якого артиста – повністю занурюватися у внутрішній світ свого персонажа.
Зміна влади, політичного та соціального устрою суспільства ніяк не вплинула на творчу діяльність режисера. Понад те, радянська влада всіляко підтримувала всі його починання. У короткій біографії Станіславського є місце особистому знайомству з Йосипом Сталіним, котрий любив постановки МХАТу, який уже встиг набути статусу державного театру.
Особисте життя
Першою та єдиною дружиною режисера була актриса Марія Петрівна Ліліна. Станіславський мав двох дітей: доньку Кіру Алексєєву, яка стала директором Будинку-музею Станіславського, і незаконнонароджений син Володимир Сергєєв, який вибрав шлях історика античності.
Останніми роками
У 1928 році під час виступу в театрі Станіславського наздогнав серцевий напад. Протягом десяти років він відчайдушно боровся з недугою, продовжуючи творити, незважаючи на сильні болі. Костянтин Сергійович пішов із життя 7 серпня 1938 року.