Біографія Сперанського
Сперанський Михайло Михайлович (1772-1839) – російський державний діяч, реформатор, законотворець. Будучи незнатного походження, своїми видатними здібностями та працелюбністю зміг заслужити довіру імператора Олександра І та очолити реформаторську діяльність у Росії. Коротка біографія Сперанського допоможе дізнатися найважливіші подробиці з життя великого реформатора, скласти його історичний портрет.
Дитинство і юність
Михайло Михайлович народився 1 (12) січня 1772 року у селі Черкутине Володимирської губернії у ній священнослужителя. Хлопчик ріс тихим і допитливим, рано навчився читати. Перші знання про влаштування світу отримав завдяки дідові Василю, який займався його вихованням.
У віці 8 років Михайла влаштували до Володимирської єпархіальної семінарії, де було виявлено його дивовижні здібності до наук. У результаті було вирішено дати здатному учневі прізвище Сперанський, що в перекладі латиною означає «що подає надії».
Саме в семінарії сформувалися основні риси Сперанського: твердість характеру, самостійність, любов до знань, здатність ладнати з усіма, скромність.
Михайло Сперанський продовжив навчання у Духовній академії у Санкт-Петербурзі. Там, вивчивши досконало французьку, він захопився просвітницькою філософією, яка зробила на нього великий вплив у майбутньому.
Державна служба
Після закінчення навчання у 1792 році Сперанський ще протягом трьох років залишався у стінах рідної академії як викладач.
У 1795 році митрополит Гаврило рекомендував Сперанського багатому і впливовому князю А. Б. Куракіна на посаду секретаря. Князь був підкорений здібностями молодого чоловіка і через рік запропонував Сперанському перейти працювати в його канцелярію. Дізнавшись про це, митрополит у свою чергу запропонував вихованцеві блискуче майбутнє священнослужителя. У той момент Сперанський зробив важливий вибір, який визначив всю його подальшу долю: в 1797 він вступив на службу на посаді діловода з чином титулярного радника.
Унікальні здібності Сперанського, його вміння розбиратися в людях дозволили йому в найкоротші терміни зробити карколомну кар’єру. У 1799 році він уже був наданий статським радником, а в березні 1801 року, через тиждень після коронації Олександра I, був призначений особистим статс-секретарем російського імператора. Молодий монарх мріяв про реформи, і Сперанський став у цьому питанні його надійним соратником.
Політичні реформи Сперанського
Біографія Сперанського Михайла Михайловича тісно пов’язана з імператором Олександром I, який на початку свого правління прагнув до перетворень у країні. За його наказом Сперанський розробив велику програму реформ, що мала вивести Росію на принципово новий рівень.
До важливих реформ Сперанського слід віднести зрівняння всіх перед законом, встановлення жорсткого контролю за витрачанням державних коштів, запровадження нової податкової системи, поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, створення досконаліших судових органів.
Михайло Сперанський прагнув до створення повноцінної правової держави, проте його реформи було втілено у життя. Причиною цього стало невдоволення верхівки аристократії та страх Олександра I перед глобальними змінами.
Особисте життя
Особисте життя Михайла Михайловича склалося трагічно. В 1798 він повінчався з юною Єлизаветою Стівенс, яка після народження дочки померла від сухот. Смерть коханої жінки серйозно позначилася на душевному стані Сперанського, який не намагався налагодити подружнє життя.
У січні 1839 року, незадовго до смерті, Сперанський отримав графський титул. Помер Михайло Михайлович 11(23) лютого 1839 року у віці 67 років. Причиною смерті стала звичайна застуда.