Симона де Бовуар (1908-1986) – французька письменниця. Будучи провідною представницею екзистенційного руху, вона була пов’язана з Жан-Полем Сартр.
Бовуар викладала філософію у низці коледжів до 1943 року, після чого вона присвятила себе писемності.
Її романи «Всі люди смертні» (All Men Are Mortal, 1946), «Чужою кров’ю» (The Blood of Others, 1946) та «Мандарини» (The Mandarins, 1955) розвивають ідеї екзистенціалізму.
У всій біографії Сімони Бовуар, у її найзнаменитіших творах, наприклад «Друга стать» (The Second Sex, 1949-1950) розглядається глибокий аналіз становища жінки у суспільстві.
Її твір “Маркіз де Сад” (Marquis de Sade, 1953) є блискучим, відчутним описом цієї постаті.
Монументальний трактат Бовуар “Старість” (The Coming of Age, 1970) є вичерпним історичним роздумом про соціальне ставлення та старості у багатьох культурах.
В автобіографії Сімони Бовуар включені роботи “Мемуари добре вихованої дівчини” (Memoirs of a Dutiful Daughter, 1958), “У розквіті сил” (The Prime of Life, 1962), “Сила речей” (Force of Circumstance, 1963), “Дуже легка смерть» (A Very Easy Death, 1964), «Все сказане зроблено» (All Said and Done, 1974). Бовуар також редагував листи Сартра до неї.