Біографія Річард III
Річард III (1452-1485) – король Англії, останній представник чоловічої лінії Плантагенетів на англійському престолі. Яскрава, неоднозначна історична особистість, що зуміла покласти край війнам Червоної та Білої троянд. Біографія Річарда 3, короля Англії, повна цікавих фактів і драматичних подій. Коротка доповідь на цю тему дозволить дізнатися найважливіше з життя монарха.
Дитинство і юність
Річард народився 2 жовтня 1452 року в замку Фотерінгей в Нортгемптонширі. Він був одинадцятою дитиною з дванадцяти дітей Річарда Плантагенета, герцога Йоркського, та знатної дами Сесілії Невілл. Батько Річарда був відомий тим, що, будучи затятим противником Будинку Ланкастерів, в 1455 розв’язав війну Алою і Білою троянд.
Незважаючи на те, що у сім’ї було багато дітей, зрілого віку змогли досягти лише деякі з них. Річард виховувався з наймолодшими, сестрою Маргаритою і братом Джорджем, тоді як старші брати Едмунд і Едуард разом із батьком брали участь у битвах проти Червоної троянди.
Після смерті герцога Йоркського в 1460 Едуард зміг розгромити Ланкастеров, зайняти англійський престол і проголосити себе королем Едуардом IV. Річард дуже любив брата і віддано йому служив. За правління Едуарда Річард отримав титул герцога Глостерського.
Прихід до влади
Після перемоги над Ланкастерами Едуард IV перестав цікавитись військовими діями. Неспокійними залишалися північні землі, що страждали від регулярних набігів шотландців. У ті краї король відправив брата Річарда, який до 1483 року залишав свої володіння.
Великою несподіванкою для всіх стала раптова смерть 40-річного короля Едуарда у 1483 році. Новим правителем був одразу проголошений старший син покійного короля, 12-річний Едуард V. Його опікуном, за заповітом, ставав рідний дядько, герцог Глостерський.
Коронація була призначена на 22 червня 1483, але вона була скасована після шокуючого повідомлення – сини Едуарда IV були незаконнонародженими і не мали права претендувати на престол. Єпископ Батський прилюдно повідомив, що на момент офіційного одруження короля було заручено з іншою дівчиною.
У цій ситуації єдиним законним спадкоємцем Едуарда IV залишався його молодший брат. 6 липня 1483 він урочисто коронувався, оголосивши себе Річардом III, королем Англії.
Роки правління
З приходом до влади Річард III почав проводити реформи. Насамперед він удосконалив армію та судову владу, потім став вносити зміни в економічну систему: збільшив податок на імпорт, скасував побори, суттєво розширив торгівлю. Всі ці заходи сприяли покращенню якості життя англійців, розвитку економіки та культури країни.
Річард 3, біографія якого тісно пов’язана з династичною боротьбою за владу в Англії, мав чимало противників, які бажали повалити його з трону. Так, герцог Бекінгем організував проти короля змову та за допомогою вірних людей спровокував повстання у кількох містах. Проте заколот був пригнічений, а Бекінгем – страчений.
Ланкастери не залишали надію очолити Англію, і в серпні 1485 Генріх Тюдор за допомогою Франції з 5-тисячним військом висадився в Уельсі. Річард III вирушив назустріч супротивникові зі своєю армією. У ході вирішальної битви за Босворта англійський король Річард III був убитий.
Особисте життя
Дружиною Річарда III стала Ганна Невілл, дочка могутнього графа Річарда Невіла. 1473 року у королівської пари народився спадкоємець, син Едуард Міддлгемський, який помер у віці 11 років. Через рік пішла з життя і Ганна, яка страждала на туберкульоз.
Смерть коханої дружини і сина підкосила короля, який незабаром сам став жертвою зради під час битви з Генріхом Тюдором. Річард III загинув 22 серпня 1485 під час битви. Противники поділили труп короля і виклали на загальний огляд на головній площі, після чого поховали в церкві монастиря Грейфрайєрс, як простолюдина, без будь-яких почестей.