Біографія Петра I (Першого)
Петро I Великий (1672-1725 рр.) – Видатний державний діяч, московський цар з династії Романових, всеросійський імператор з 1721 року, великий реформатор. При ньому Росія стала Російською імперією і в державі відбулися глобальні та важливі зміни.
Ранні роки
Народився Петро Перший 30 травня (9 червня) 1672 року у Москві. У біографії Петра I важливо відзначити, що він був молодшим сином царя Олексія Михайловича від другого шлюбу із царицею Наталією Кирилівною Наришкіною. З одного року виховувався няньками. А після смерті батька, коли Петру було чотири роки, опікуном став його зведений брат і новий цар Федір Олексійович.
З 5 років маленького Петра почали навчати абетці. Уроки йому давав дяк М. М. Зотов. Однак освіта майбутній цар отримав слабке і не відрізнявся грамотністю.
Прихід до влади
У 1682 році, після смерті Федора Олексійовича, 10-річний Петро та його брат Іван були проголошені царями. Але власне управління взяла він їх старша сестра – царівна Софія Олексіївна.
У цей час Петро та його мати змушені були віддалитися від двору та переїхати до села Преображенського. Тут у Петра I виникає інтерес до військової діяльності, він створює «потішні» полки, які згодом стали основою російської армії. Захоплюється вогнепальною справою, кораблебудуванням. Багато часу проводить у Німецькій слободі, стає шанувальником європейського життя, заводить друзів.
У 1689 Софія була відсторонена від престолу, і влада перейшла до Петра I, а управління країною довірено його матері і дядькові Л. К. Наришкіну.
Правління царя
Петро продовжив війну із Кримом, взяв фортецю Азова. Подальші події Петра I спрямовані створення потужного флоту. Зовнішня політика Петра I на той час була зосереджена на пошуку союзників у війні з Османською імперією. З цією метою Петро вирушив до Європи.
У цей час діяльність Петра I полягала лише у створенні політичних спілок. Він вивчає кораблебудування, будову, культуру інших країн. Повернувся до Росії після звістки про стрілецький заколот. Внаслідок подорожі захотів змінити Росію, для чого було зроблено кілька нововведень. Наприклад, введено літочислення за юліанським календарем.
Для розвитку торгівлі був потрібен вихід до Балтійського моря. Отже наступним етапом правління Петра I стала війна зі Швецією. Уклавши мир із Туреччиною, захопив фортецю Нотебург, Нієншанц. У травні 1703 року розпочато будівництво Санкт-Петербурга. Наступного року – взяті Нарва, Дерпт. У червні 1709 року у Полтавській битві Швеція була розгромлена. Незабаром після смерті Карла XII було укладено мир між Росією та Швецією. До Росії приєдналися нові землі, отримано вихід у Балтійське море.
Реформування Росії
У жовтні 1721 року у біографії Петра Великого відбувається важлива подія – ним було прийнято титул імператора.
Також за його правління була приєднана Камчатка, завойований берег Каспійського моря.
Військову реформу Петро проводив кілька разів. Здебільшого вона стосувалася збору грошей утримання армії, флоту. Проводилася вона, коротко кажучи, насильно.
Подальші реформи Петра I прискорили техніко-економічний розвиток Росії. Він провів церковну реформу, фінансову, перетворення на промисловості, культурі, торгівлі. В освіті також ним було проведено низку реформ, спрямованих на масову освіту: відкрито безліч шкіл для дітей та перша в Росії гімназія (1705).
Смерть та спадщина
Перед смертю Петро сильно хворів, але продовжував правити державою. Помер Петро Великий 28 січня (8 лютого) 1725 року від запалення сечового міхура. Престол перейшов до його дружини – імператриці Катерині I.
Сильна особистість Петра I, який прагнув змінити як держава, а й людей, зіграла найважливішу роль історії Росії.
Іменем Великого імператора після його смерті було названо міста.
Пам’ятники Петру I зведені у Росії, а й у багатьох європейських країнах. Один з найвідоміших – “Мідний вершник” у Санкт-Петербурзі.
Цікаві факти
Сучасники та історики відзначають, що Петро I відрізнявся високим зростом, більше двох метрів, прекрасними, живими рисами обличчя та благородною поставою. Незважаючи на грізні габарити, царя все ж таки не можна було назвати богатирем – 39 розмір взуття та 48 розмір одягу. Така непропорційність спостерігалася буквально у всьому: для його велетенського зросту надто вузькі плечі, маленькі руки та голова. Його часта стрімкість і швидка ходьба не рятували становища. Навколишні не відчували в ньому сили та сили. Він підкорював іншим.