Олег Іванович Даль (1941) – актор театру та кіно.
Народився Олег у Москві 25 травня 1941 року, але дитинство своє провів у Любліному. У сім’ї Даля не було акторського коріння – батько був інженером, а мати – вчителькою.
У дитинстві у своїй біографії Олег Даль займався спортом, літературою, живописом. А коли вирішив вступати до театрального інституту, зіткнувся із несхваленням батьків. У дитинстві Олег картавив, батьки вважали, що великої кар’єри у кіно він не зробить.
Проте Олег вступив до театрального училища Щепкіна, де займався у кращих педагогів. Першу роль у кіно у своїй біографії Олег Даль зіграв у 1962 році. Дебютним фільмом став “Мій молодший брат” режисера Зархі.
1967 став переломним у кар’єрі актора. Він знявся у двох стрічках, що стали популярними по всій країні, – “Женя, Женечка і “катюша””, “Хроніки пікіруючого бомбардувальника”. З того часу акторові пропонували безліч цікавих, різнопланових ролей у фільмах.
Одночасно зі зйомками у кіно Даль грає у театрі «Сучасник». Спочатку в театрі Олег отримує лише другорядні ролі. А в 1969 році дебютує як режисер. Потім актор змінив театр, ставши грати в Ленкомі (1971 – 1972), а 1975 року остаточно залишив «Сучасник».
Вирішивши продовжити кар’єру режисера, Олег Даль у своїй біографії вступає на курси режисури у ВДІКу. Але так і не закінчує їх. Серед останніх акторських робіт Даля: «Городяни», «Качине полювання», «Не може бути!», «Непроханий друг» та інші. Загалом за свою біографію Даль зіграв більш ніж у 40 фільмах.
Даль був розбірливим актором, але водночас кожну свою роль грав із усією душею. Часті відмови від зйомок (через режисера або сценарію, що не сподобався), призвели до того, що в кінці життя йому важко було отримати гідну роль. Останні місяці він перебував у виснаженні, моральному та фізичному. До того ж ситуацію погіршувала потяг до спиртного.
3 березня 1981 року Олег Даль помер від серцевого нападу.