Біографія Мономаха
Володимир Всеволодович Мономах (1053-1125 рр.) – Державний діяч, князь ростовський, смоленський, чернігівський, переяславський, великий князь київський. Старший син князя Всеволода Ярославовича, який прославився своєю мудрістю та розважливістю. Коротка біографія Володимира Мономаха дозволить дізнатися про цікаві факти з життя правителя, скласти його історичний портрет.
Ранні роки
Володимир Мономах народився 1053 року. Його батьком був переяславський князь Всеволод Ярославич, син великого князя Ярослава Мудрого.
Мати Володимира була, ймовірно, дочкою візантійського імператора Костянтина ІХ Мономаха. Надалі Володимир взяв собі прізвисько роду матері, яке у перекладі означає «єдиноборець».
Батько Володимира з ранніх років привчав старшого сина до суворого життя, виховуючи у хлопчику найголовніші для майбутнього правителя та полководця якості: відвагу, безстрашність, цілеспрямованість, рішучість.
13-річний Володимир був уже досвідченим мисливцем, разом із батьком він ходив у далекі походи, воював проти половців. У цьому ж віці він приступив до самостійного князювання в Ростово-Суздальських землях, набуваючи свого першого досвіду державного правління.
З 1073 по 1078 роки Володимир був поставлений на князювання у Смоленську. У цей час він майже весь час проводив у військових походах проти половців.
Правління
В 1078 Всеволод Ярославич став великим київським князем, і його старшому сину дісталися у володіння чернігівські землі. Володимир став правою рукою батька, у всьому допомагаючи йому.
Після смерті батька в 1093 Володимир як його наступника міг зійти на київський престол. Однак у ті часи існувало особливе правило спадкоємності, за яким правити Києвом міг старший Рюрикович. Ним виявився двоюрідний брат Володимира, Святополк Ізяславич. Мономах, який не бажав проливати кров заради влади, поступився престолом братові, а сам став княжити в Чернігові.
У наступні роки князь Володимир зробив дуже багато для захисту Русі від регулярних набігів кочівників. Разом зі своїми синами він невтомно бився із зовнішніми ворогами, і згодом російські землі було звільнено від кочівників. Зусиллями Мономаха було зупинено і братовбивчі війни серед російських князів.
Володимир Мономах, біографія якого стала уособленням визвольної боротьби Русі проти ворожих племен, став користуватися великою повагою у Європі та Візантії. Так, візантійський імператор підніс князю Володимиру на знак особливої прихильності щедрі дари: шапку, стародавні барми, скіпетр і державу. Надалі ці предмети стали символами державної влади на Русі.
Велике князювання
Після смерті Святополка в 1113 Володимир Мономах став великим князем київським. За роки правління він встиг провести багато важливих реформ, спрямованих на полегшення життя простого народу.
При Мономаху почалося масштабне будівництво храмів, фортець та укріплень. Було споруджено Успенський собор і Спаська церква — пам’ятки архітектури, що збереглися до наших днів.
Зовнішні вороги не наважувалися підступати до кордонів Русі, припинилися і міжусобні війни всередині держави. Все це якнайкраще сприяло культурному розвитку. Володимир Мономах залишив свій слід у літературі. Одним із найбільш значущих його творів, написаних для дітей та юнацтва, стало «Повчання Володимира Мономаха». У ньому князь ділився власним життєвим досвідом, давав корисні поради хлопцям.
Особисте життя
Володимир Мономах мав трьох дружин і безліч дітей. Першою його дружиною стала Гіта Вессекська – англійська принцеса та дочка англосаксонського короля Гарольда II. Про другий і третій подружжя князя практично нічого не відомо.
Дослідники що неспроможні достовірно визначити і точну кількість дітей великого князя та його імена. Відомо лише, що Володимир Мономах активно використав династичні шлюби своїх нащадків зміцнення становища Русі міжнародної арені.
Помер великий князь 19 травня 1125 року, залишивши по собі сильну державу з розвиненою економікою та культурою.